В ходе дискуссии был очерчен круг возможностей, которые открывает
синергетическая методология перед образованием и философией образования.
Среди них – понимание образования как становления, или самоорганизации,
человека. Этим обусловливается выработка на основе синергетических знаний
конкретных приёмов, превращающих организованный извне учебный процесс в
процесс самоорганизации.
Обсуждались различные модели образования: классическая «древовидная» и
альтернативная ей «ризоматическая», в которой проступают черты
синергетической модели образования. В направлении формирования последней
был предложен проект трёх модусов образовательной синергетики: «синергетики для образования», «синергетики в образовании» и «синергетики образования». В этой связи рассматривались синергетические образовательные
практики, которые разворачиваются в российских и украинских учебных
заведениях.
В заключение было отмечено, что синергетика не может пока решить все
проблемы образования, ибо сама она как научная парадигма находится в
процессе становления. Но уже сейчас она помогает вырабатывать и определять образовательные стратегии, предлагает эффективные образовательные технологии. При этом синергетика, имея огромный прогностический
потенциал и предвидя последствия, призывает тем самым к ещё большей
ответственности за педагогические эксперименты.
Дискусія, яка відбулася, окреслила коло можливостей, що відкриває
синергетична методологія перед освітою та філософією освіти. Серед
них – розуміння освіти як становлення або самоорганізації людини. Цим
обумовлюється розробка на засадах синергетичних знань конкретних
методів, за допомогою яких організований ззовні навчальний процес
перетворюється на процес самоорганізації.
Обговорювалися різні моделі освіти: класична «деревоподібна» та
альтернативна їй «ризоматична», в якій проступають риси синергетичної
моделі освіти. У напрямку формування останньої був запропонований
проект трьох освітніх модусів синергетики: «синергетика для освіти»,
«синергетика в освіті» та «синергетика освіти». У цьому зв’язку обговорювалися синергетичні освітні практики, що розгортаються в російських
та українських освітніх закладах.
У підсумку було зазначено, що синергетика не в змозі поки що дати
відповіді на всі запити освіти, тому що вона сама як наукова парадигма
знаходиться в процесі становлення. Але вже сьогодні вона як методологія
допомагає у розробці освітніх стратегій, пропонує ефективні освітні технології. В той же час синергетика, маючи великий прогностичний потенціал і передбачаючи наслідки, закликає нас до ще більшої відповідальності за педагогічні експерименти.
Discussion that has taken place during the round table has outlined the
potential offered by synergetic methodology for education and philosophy of
education. One of the outlined perspectives is understanding the education as
becoming or self-organization of a person. This approach determines the elaboration of the concrete methods based on a synergetic knowledge. These methods transform an educational process organized from the outside in a process of
self-organization.
Various models of education have been discussed: classical, “treelike,
model, and alternative, «rhizomatic» one which features the synergetic ele
ments. To develop a rhizomatic model a project of three synergetic moduses has
been offered: «synergetics for education», «synergetics in education» and «synergetics of education». In this sense different synergetic educational practices
that are widely used in Russian and Ukrainian educational institutions have
been considered.
To sum up, the synergetics cannot yet answer all the problems of education
since it is itself as a scientific paradigm is in process of formation. But it already
helps to develop and define educational strategies and offers effective educational technologies. At the same time the synergetics with its prognostic potential calls us to be even more responsible for pedagogical experiments.
