Практична філософія постнекласичної науки про наукову істину та людську свободу

Abstract

В статті розглядаються підстави для розуміння наукової істини як нелінійного процесу. Філософія постнекласичної науки визначається як практична, оскільки ці підстави фіксують можливості людської свободи. Онтологічно свобода вибору пов’язана з наявністю більш, ніж однієї, можливостей перебігу подій. Це типово для нелінійної динаміки процесів самоорганізації як предмету постнекласичної нелінійної науки. Математично графіки розв’язки нелінійних рівнянь містять особливі точки розгалуження (точки біфуркації). Ці різні галузки виражають реальні необхідності, що включають випадковий вибір між ними. Точки біфуркації можуть бути розглянуті як ситуації становлення діючих причин на засновку нелінійності за впливу випадкових умов. Епістемологічно обидва передбачення, засновані на двох розв’язках нелінійних рівнянь, є науковою істиною. Це означає, що концепція наукової істини має бути переглянута. Цей перегляд базується на досвіді критичного аналізу концепції істини, здійсненого К. Поппером, Г. Патнемом, М. Даммітом, П. Копніним. Сама можливість діяти на користь здійсненню сприятливої для людини можливості актуалізує також аксіологічний аспект філософського аналізу.

В статье рассматриваются основания для понимания научной истины как нелинейного процесса. Философия постнеклассической науки определяется как практическая, поскольку эти основания фиксируют возможности человеческой свободы. Онтологически свобода выбора связана с наличием более, чем одной, возможностей разворачивания событий. Это типично для нелинейной динамики процессов самоорганизации как предмета нелинейной постнеклассической науки. Математически графики решений нелинейных уравнений содержат особые точки ветвления (точки бифуркации). Эти разные ветви выражают реальные необходимости, включающие случайный выбор между ними. Точки бифуркации могут быть рассмотрены как ситуации становления действующих причин на основании нелинейности при воздействии случайных условий. Эпистемологически оба предсказания, исходящие из двух решений нелинейных уравнений, являются научной истиной. Это значит, что концепция научной истины должна быть пересмотрена. Этот пересмотр основан на опыте критического анализа концепции истины, осуществленном К. Поппером, Х. Патнемом, М. Даммитом, П. Копниным. Сама возможность действовать, способствуя осуществлению благоприятной для человека возможности, актуализирует также и аксиологический аспект философского анализа.

The reasons to reflect on the scientific truth as nonlinear process in postnonclassical science are considered in the article. Philosophy of postnonclassical science is depended as practical philosophy as far as the reflection on these reasons founds the opportunity of human freedom. Ontologically freedom of choice is connected with existence of more, than one, possibilities for events to carry out. It is typical for non-linear dynamics of self-organization processes as subject of postnonclassical nonlinear science. Mathematically graphics of nonlinear equations solutions consist the special (bifurcation) points as points of the branching. These different branches explicit the real necessities, including choice by chance between them. The bifurcation points could be understood as the situation where effective causes become on the ground of nonlinearity in the conditions happened by chance. Epistemologically both predicting, based on two solutions of nonlinear equations, are true. It means the conception of scientific truth has to be revised.This revision based on experience of critical analysis of the scientific truth conception made by K. Popper, H. Putnam, M. Dammit, P. Kopnin. The very possibility to act for favorable choice makes actual the axiological aspects of philosophical analysis also.