Для чого, кого і як учити філософії?

Abstract

Відсутність на сьогодняшній день філософської освіти в школі є значною прогалиною у вихованні польської молоді. У статті, перш за все, зазначаються деякі завдання філософської освіти. Далі авторка розмірковує над тим, яка стратегія філософської освіти мінімізувала б можливість невдачі ентузіазму її запровадження у школі. Вирішуючи цю дилему, вона висловлює і обґрунтовує тезу, відповідно до якої потрібно починати вивчення філософії не зі знайомства з її змістом, а з підготовки учнів до занять з нею, тобто з вироблення в них певних компетенцій, які уможливлять актуалізацію проблем, запропонованих філософією. У зв’язку з цим авторка виокремлює принаймні два етапи філософської освіти: вступний (компетентнісний), що спеціалізується на виробленні в учня вмінь, необхідних для занять філософією (наприклад, здивування, усвідомлення власного незнання, вміння поставити себе в ситуації питань, чи вміння вести діалог), і основний етап (змістовний), який пропонує змістовний матеріал, незалежно від того, чи це вивчення в хронологічному порядку, чи проблемне. Прийняття такої позиції в загальних рисах визначає, кого і як навчати філософії.

Отсутствие на сегодняшний день философского образования в школе создает значительный пробел в воспитании польской молодежи. В тексте, прежде всего, указываются некоторые задачи философского образования. Далее автор рассуждает о том, какая стратегия философского образования минимизировала бы возможность неудачи энтузиазма ее внедрения в школе. Решая эту дилемму, автор высказывает и обосновывает тезис, согласно которому нужно начинать изучение философии не со знакомства с ее содержанием, а с подготовки учащихся к занятиям философией, то есть с выработки у них определенных навыков, позволяющих актуализировать проблемы, предложенные философией. В связи с этим автор выделяет по крайней мере два этапа философского образования: вводный ( компетентностный), который специализируется на выработке у учащегося компетенций, необходимых для занятий философией (например, удивление, осознание собственного незнания, умение поставить себя в ситуации вопросов, или умение вести диалог) и основной этап (содержательный), предлагающий материал, изучение содержания которого может строиться либо в хронологическом порядке либо проблемно. Принятие такой позиции в общих чертах определяет, кого и как учить философии.

The lack of philosophical education in school today leads to a significant gap in the education of Polish youth. In the paper, first of all, we specify some objectives of philosophical education. The author reasons about what strategy for philosophical education would minimize the possibility of failure of its implementation in the school. Solving this dilemma, she expresses the thesis and argues that it is necessary to begin the study of philosophy not with exploring its contents, but with preparing students for philosophizing, which means developing certain competence that make possible the actualization of the problems suggested by the philosophy. In this regard, the author distinguishes at least two stages of philosophical education: introductory (competence-based) one focuses on developing student’s skills which are necessary to study philosophy (e. g., wonder, awareness of own lack of knowledge, the ability to put yourself in the situation of issues, the ability to engage in dialogue), and the main stage (content-related), which provides content, whether studying it in chronological order or through problem solving. The adoption of such a position in general terms, defines, whom and how to teach philosophy.