Сучасна освітня політика формується під
впливом соціокультурних викликів глобалізації,
яка відбувається як процес руйнації колишніх
відносно гомогенних етно-культурних та національних цілісностей та
становлення нових мережевих мультикультурних структур в умовах
складних та суперечливих процесів інтеграції та інформаційної революції,
що примножує відмінності як на рівні національного, так і глобального
вимірів життя. На що має бути спрямована освіта в цих умовах, щоб
сприяти формуванню індивіда, який має якості і компетентності дорослої людини як громадянина? Мова йде про індивіда, здатного бути відповідальним за прокладання свого життєвого шляху в новому просторі культури, що визначається турбулентними потоками хаотичного сплетення
і перемішування культурних цілісностей, тобто простору «транс», що
формується потенційно як простір глобальної культури миру. Якою має
бути компетентність індивіда, щоб мислити, вибудовувати відносини та
діяти релевантно в контекстах кращих гуманістичних сценаріїв майбутнього? В статті йдеться про транскультурну компетентність індивіда
як освітню стратегію та практичне завдання, а саме: про критичне і гетерологічне мислення, про здатність до культурної трансгресії та номадичного трансверсального руху, про комунікативну етику та емоційну
розвиненість, про відкритість до Другого та толерантність як визнання
і повагу, про здатність до комунікації, дискурсу і консенсусу як проявів
нової універсальності культури миру.
Современная образовательная политика формируется под влиянием
социокультурных вызовов глобализации, протекающей как процесс
разрушения прежних относительно гомогенных этно-культурных и национальных целостностей и становления новых сетевых мультикультурных структур в условиях сложных и противоречивых процессов интеграции и информационной революции, умножающей различия как на уровне
национального, так и глобального измерений жизни. На что должно быть
направлено образование в этих условиях, чтобы способствовать формированию индивида, обладающему качествами и компетентностями
взрослого человека как гражданина? Речь идет об индивиде, способном
быть ответственным за формирование своего жизненного пути в новом
пространстве культуры, которое определяется турбулентными потоками
хаотического сплетения и перемешивания культурных целостностей, то
есть в пространстве «транс», формирующемся потенциально как пространство глобальной культуры мира. Какой должна быть компетентность индивида, чтобы мыслить, выстраивать отношения и действовать
релевантно в контекстах лучших гуманистических сценариев будущего?
В статье говорится о транскультурной компетентности индивида как
образовательной стратегии и практическом задании, а именно: о критическом и гетерологическом мышлении, о способности к культурной
трансгрессии и номадическому трансверсальному движению, о коммуникативной этике и эмоциональной развитости, об открытости к Другому
и толерантности как признании и уважении, о способности к коммуникации, дискурсу и консенсусу как проявлениям новой универсальности
культуры мира.
The contemporary educational policy is influenced by the sociocultural
challenges of globalization, which occurs as a process of destruction of
previous, still relatively homogeneous ethno-cultural and national integrity,
and the becoming the new network multicultural structures in a complex
and contradictory processes of integration and the information revolution,
multiplying the differences of life measurements both at the national and global
level. To what should education be directed in these circumstances in order to
promote a person with the qualities and competencies of an adult as a citizen?
It is about the individual, which is able to be responsible for the formation of
his/her way of life in a new space of culture, which is determined by turbulent
flows of chaotic interweaving and cultural mixing integrity, that is, in the
space of "trans", potentially emerging as the space of the global culture of
the peace. What should be the competence of the individual in order to think,
to build relationships and to act in the relevant contexts of the best humanist
scenarios of the future?