У суспільстві ризику перед освітою постає гостро актуальне
завдання — підготувати людину до життя у нових ситуаціях підвищеного ризику і небезпеки, сформувати у неї особливу культуру соціальної та індивідуальної життєдіяльності з дотриманням вимог антропологічної, соціальної, екзистенціальної безпеки у їх взаємозв’язку, що,
по суті, і буде означати оволодіння мистецтвом жити. Для вирішення
цього завдання потрібне філософське осмислення нових цілей і засобів,
світоглядних орієнтирів і форм організації освітньої діяльності з врахуванням вимог формування і розвитку в людини вміння впоратись із різноманіттям нових ситуацій ризику. Для набуття нової парадигмальної
якості, особистісна орієнтація в освіті має бути пов’язана з оволодінням особистістю мистецтвом жити. Це дозволяє визначити нову місію
особистісно орієнтованої освіти — сприяти становленню людини як
активного, творчого, відповідального суб’єкта і свого власного життя, і суспільного розвитку, що відповідає попиту суспільства знань на
креативний потенціал особистості, котрий інтегрує її здатності до інновацій і соціальної мобільності, здатності до самоорганізації у посттрадиційному і мультикультурному світі, до творчого і відповідального
самовираження і самоздійснення.
В обществе риска перед образованием встает остро актуальная задача — подготовить
человека к жизни в новых ситуациях повышенного риска и опасностей, формирования
у него особой культуры социальной и индивидуальной жизнедеятельности с соблюдением требований антропологической, социальной, экзистенциальной безопасности в их
взаимосвязи, что, по сути, и будет означать овладение искусством жить. Для решения
этой задачи требуется философское осмысление новых целей и средств, мировоззренческих ориентиров и форм организации образовательной деятельности с учетом требований формирования и развития в человеке умения справиться с разнообразием нових
ситуаций риска. Для обретения нового парадигмального качества, личностная ориентация в образовании должна быть связана с овладением личностью искусством жить. Это
позволяет определить новую миссию личностно ориентированного образования — содействовать становлению человека как активного, творческого, ответственного субъекта
и своей собственной жизни, и общественного развития, что отвечает спросу общества
знаний на креативний потенциал личности, который интегрирует ее способности к инновациям и социальной мобильности, способности к самоорганизации в посттрадиционном и мультикультурном мире, к творческому и ответственному самовыражению и
самоосуществлению.
The sharply actual task to prepare a man to live in the new situations of enhanceable
risk and dangers, forming for him the special culture of social and individual vital functions
with the observance of requirements of anthropological, social, existential safety in their
intercommunication, that, in fact, will mean a capture of technique to be, gets up before the
education in the risk society. For the solving of this task the philosophical comprehension of new aims and facilities, world view reference-points and forms of organization of educational
activity, taking into account the requirements of forming and development in the man an ability
to cope with a variety of new situations of risk is required. For finding a new paradigm quality,
individual orientation in education should be linked with mastering the personality of the
technique to be. This allows to define a new mission of personality-oriented education — to
promote the formation of man as an active, creative, responsible actor both of his own life, and
social development that meets the demand of the society of knowledge on a creative potential
of the personality, which integrates its ability to innovate and social mobility, ability to selforganization
in post traditional and multicultural world, to the creative and responsible selfexpression
and self-fulfillment.