В монографії C. Черепанової в аспекті побудови нової освітньої парадигми
обстоюється гуманітарно-культуротворча стратегія філософії освіти, порушуються питання самоорганізації людини як суб’єкта культури. Розкривається
онтологічний вимір філософії освіти як філософії людини. Розглядаються концепти
гуманітарного простору культури і родового самопізнання, мистецтва як способу
гармонізації людського буття та гуманітарний стиль мислення. Аналізується
український культурний простір через порівняння східної та західної моделей
світосприйняття. Такий підхід виявляє широкі можливості реформування
української освіти як культурної практики, оскільки дає змогу зорієнтувати її
у майбутнє і нації, і світу.
В монографии С. Черепановой в аспекте формирования новой образовательной парадигмы отстаивается гуманитарно-культуротворческая стратегия философии образования,
поднимаются вопросы самоорганизации человека как субъекта культуры. Раскрывается онтологическое измерение философии образования как философии человека. Рассматриваются
концепты гуманитарного пространства культуры и родового самопознания, искусства как
способа гармонизации человеческого бытия и гуманитарный стиль мышления. Анализируется украинское культурное пространство через сравнение восточной и западной моделей
мировосприятия. Такой поход выявляет широкие возможности реформирования украинского образования как культурной практики, поскольку дает возможность сориентировать
ее в будущее нации и мира.
It is shown that S. Cherepanova’s monograph is devoted to analysis of the humanitarian and
cultural-creative strategy of philosophy of education in the term of the new education paradigm; the
questions of self-organization of person as a subject of culture are raised. The ontological dimension
of philosophy of education as a philosophy of human is examined. The concepts of humanitarian
space and the family self-cognition, the art as a way of the human being’s harmonization and the
humanitarian style of thinking are reviewed. Ukrainian cultural space is analyzed by comparing
the eastern and western models of world’s perception. Such approach reveals the opportunities of
reforming Ukrainian education as a cultural practice, as it gives the opportunity to orient it to the
future of the nation and the world.
