Сучасну епоху за її духом можна характеризувати у термінах плюралізму, взаємосплетення і хаосу. Як можливе мислення в ситуації
перманентної процесуальності та контингентності, що вислизає від фіксації в
дисциплінарних порядках парадигм і раціональностей? Чи можлива нова універсальність філософії в умовах продукування відмінностей і формування гетерогенних комплексів у всіх сферах та на всіх рівнях соціального буття? Нові обрії для
побудови відповідних інтелектуальних стратегій відкриваються в концепціях
трансверсального мислення.
Современная эпоха по своему духу может быть охарактеризована в терминах плюрализма, взаимосплетения и хаоса. Как возможно мышление в ситуации перманентной процессуальности и контингентности, ускользающей от фиксации в дисциплинарных порядках
парадигм и рациональностей? Возможна ли новая универсальность философии в условиях
продуцирования различий и формирования гетерогенных комплексов во всех сферах и на
всех уровнях социального бытия? Новые горизонты для выстраивания интеллектуальных
стратегий открываются в концепциях трансверсального мышления.
The modern era’s spirit can be described in terms of pluralism, interweaving and chaos. How
can thinking be possible in a situation of permanent processuality and contingency escaping from
fixation in disciplinary orders of paradigms and rationalities? Can the new universality of philosophy
be possible in the conditions of producing the differences and the formation of heterogeneous systems
in all fields and at all levels of social being? The new horizons for building intelligent strategies open
in the concepts of transversal thinking.