У статті представлено науково-теоретичний аналіз тераностики як сучасної методології наукових досліджень, що репрезентує новий міждисциплінарний підхід у подоланні складних патологій розвитку. Тераностика добре зарекомендувала себе в медицині та суміжних науках як метод діагностики захворювань, що одночасно здійснює терапевтичний вплив на хворого. У цій статті розглянуто спробу теоретичного обґрунтування використання зазначеного підходу в логопедії для діагностики та корекції порушень мовленнєвого розвитку у дітей та дорослих. Автор розглядає концептуальні питання пов’язані з можливістю розробки методик логопедичної тераностики, аналізує методологічні принципи, що можуть бути покладені в розробку таких методик: онтогенетичний, психолінгвістичні, нейропсихологічні та нейролінгвістичні. З означених позицій визначаються підходи до побудови діагностичних методик, які одночасно можуть мати і терапевтичний ефект щодо корекції та розвитку мовленнєвої функціональної системи. Автором визначено критерії, яким має відповідати така методика: репрезентація функції, що діагностується та коригується, в динаміці; алгоритмізація методики логопедичної тераностики; логістичний механізм інтерпретації отриманих результатів; чітко визначені вимоги до обладнання та мовного матеріалу, а також можливість їх варіативного використання відповідно до індивідуальних та вікових особливостей осіб з порушеннями мовленнєвого розвитку. Результати аналізу представлені графічно як «Концепт методик логопедичної тераностики», що відображає теоретичні (принципи побудови тераностичних методик та їх детермінанти) та практичні (змістові, варіативні, аналітичні) засади побудови тераностичних методик в логопедії. Прогнозуються позитивний ефект та переваги методик логопедичної тераностики у порівнянні з традиційними методиками. Такими, окрім можливостей поєднання завдань діагностики та корекції в одній методиці, є універсальність, яка дозволяє використовувати методики на різних етапах мовленнєвого розвитку з метою діагностики, моніторингу, корекції, розвитку мовленнєвої діяльності та попередження її вторинних порушень; гнучкість щодо вибору мовного матеріалу та обладнання, що дозволяє персоніфікувати методику відповідно до індивідуальних особливостей осіб з порушеннями мовленнєвого розвитку.
The article covered scientific and theoretical analysis of theranostics as a
modern methodology of research, representing a new interdisciplinary approach to
overcoming severe pathologies. Theranostics well established in medicine and in
related sciences as a method of diagnostic of disease having a therapeutic effect on
the patient at the same time. The attempt of a theoretical justification of this
approach using in SLP for diagnostic and overcoming of speech-language
disorders in children and adults is represented in this article. The author examines
the conceptual issues associated with the creation of SLP theranostics techniques,
he analyzes the methodological principles that could form the basis for such
techniques creation: ontogenetical, psycholinguistical, neuropsychological and
neurolinguistical principles. The approaches to the creation of diagnostic
techniques, which simultaneously have a therapeutic effect for overcoming speechlanguage
disorders are determined from these theoretical positions. The author
defines the eligibility criteria of this technique: representation diagnosed function
in dynamics; algorithmization of SLP theranostics methods; logistical mechanism
of the results interpretation; well-defined requirements for equipments and
linguistic materials and possibility of their variable using in according to individual
and age features of persons with impaired speech development. The analysis
results are represented graphically as a "Concept of SLP Theranostics Techniques"
reflecting the their theoretical and practical build foundations: principles of
theranostics techniques creature; the principles determinants; techniques characters: content, variability, analiticity. Possible effect of SLP theranostics
methods is justified prognostically and in compare with traditional techniques.
These effects are in the combination of features of diagnostics and overcoming in a
single procedure; in versatility, allowing to use the methods at different stages of
speech development for diagnostic, monitoring, development of speech activity,
for overcoming and the prevention of its secondary disorders; in flexibility of using
language material and equipment; in possibility of personalization techniques in
accordance to the individual features of persons with impaired speech
development.
