Стаття присвячена пошуку провідних умов професійного зростання особистості педагогів.
Актуальність проблеми підтверджується постійними реформаційними процесами в українському
суспільстві та головною метою соціалізації людини як члена професійної групи. Здійснено
теоретичний аналіз особистісної зрілості у контексті проблем професійного зростання, професіогнезу,
професійної майстерності, розвитку професійно значущих характеристик особистісної зрілості
педагогів, зокрема здатності зрілої особистості самостійно актуалізувати свої внутрішні ресурси, стимулювати самоперетворюючу діяльність. У статті проаналізовані наукові підходи у розкритті
сутності феноменів «професіогенез», «особистісна зрілість», «професійне зростання»,
диференційовані та співвіднесені поняття, що входять до проблемного поля дослідження.
Сформульовано аргументи на користь авторського припущення щодо перспектив актуалізації
особистісної зрілості в умовах післядипломної освіти, як важливої умови професійного зростання.
Наведені окремі діагностичні результати дослідження особистісної зрілості педагогів та відповідності
особистісних якостей педагога обраній спеціальності. Проаналізовані тенденції усвідомлення
педагогами змісту процесу особистісного зростання, задоволеності ними власним рівнем професійної
майстерності та особистісної зрілості, готовності та запитів щодо додаткового інтенсивного навчання,
спрямованого на актуалізацію власного особистісного потенціалу. Наголошено на необхідності
врахування у процесі освітніх та виховних впливів кризових періодів та критичних життєвих подій
педагогів, що виявляють змістовні аспекти особистості та змінюють хід професійного розвитку.
Описаний досвід з організації проблемно-тематичних та авторських навчальних експрес-курсів
інтенсивного навчання.
Статья посвящена поиску ведущих условий профессионального роста личности педагогов.
Актуальность проблемы подтверждается постоянными реформационными процессами в украинском
обществе и главной целью социализации человека как члена профессиональной группы.
Осуществлен теоретический анализ личностной зрелости в контексте проблем профессионального
роста, профеcсиогнезиса, профессионального мастерства, развития профессионально значимых
характеристик личностной зрелости педагогов, в частности способности зрелой личности
самостоятельно актуализировать свои внутренние ресурсы, стимулировать самопереобразовующую деятельность. В статье проанализированы научные подходы в раскрытии сущности феноменов
«профессиогенезис», «личностная зрелость», «профессиональный рост», дифференцированы и
соотнесены понятия, входящие в проблемное поле исследования. Сформулировано аргументы в
пользу авторского предположения о перспективах актуализации личностной зрелости в условиях
последипломного образования как важного условия профессионального роста. Приведены
отдельные диагностические результаты исследования личностной зрелости педагогов и
соответствие личностных качеств педагога избранной специальности. Проанализированы тенденции
осознания педагогами содержания процесса личностного роста, удовлетворенности собственным
уровнем профессионального мастерства и личностной зрелости, готовности и запросов
дополнительного интенсивного обучения, направленного на актуализацию собственного личностного
потенциала. Отмечена необходимость учета в процессе образовательных и воспитательных
воздействий кризисных периодов и критических жизненных событий педагогов, проявляющих
содержательные аспекты личности и изменяющих ход профессионального развития. Описан опыт
организации проблемно-тематических и авторских учебных экспресс-курсов интенсивного обучения.
The article
is devoted to the search of leading terms of professional growth of teacher’s personality. The relevance of the
problem is confirmed by constant reformation processes of Ukrainian society and main purpose of
socialization of a human as a member of professional group. Theoretical analysis of personal maturity in
context of problems of professional growth, professiogenesis, professional skills, development of
professionally significant personal maturity characteristics of teachers, in particular, the ability of mature
person to refresh his own internal resources and promote self-transforming activity is given. The article
analyzes the scientific approaches of disclosure of essence of terms ‘professiogenesis’ ‘personal maturity’,
‘professional growth’. The concepts that are the part of research field are differentiated and correlated.
Arguments in favor of author’s assumption about the prospects of personal maturity refreshing in terms of
postgraduate education, as an important condition for professional growth are formulated. Certain diagnostic
results of study of teacher’s personal maturity and compliance of personal qualities of teacher of chosen
specialty are given. The tendencies of teacher’s awareness of content of process of personal growth,
satisfaction with their own level of professional skills and personal maturity, availability and requests of
additional intensive training, aimed at updating of their own personal potential, are analyzed. The necessity of
taking into account the process of education and educational impacts of teacher’s crisis periods and critical
life events, exhibiting substantial aspects of personality and changing the course of professional
development is mentioned. The experience in organizing of problem-thematic and author express courses of
intensive training is described.
