Теоретичне обґрунтування розвитку структури самосвідомості особистості

Abstract

Стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми розвитку структури самосвідомості особистості у зарубіжній та вітчизняній психології. Представлений узагальнений аналіз праць зарубіжних і вітчизняних вчених щодо проблеми структури розвитку самосвідомості показав, що різні теоретичні конструкції й методологічні підходи до вивчення самосвідомості приходять найчастіше до суперечливих поглядів на її природу, структуру та співвідношення компонентів. Теоретичний аналіз літературних джерел дає нам можливість виділити як базові компоненти у структурі самосвідомості особистості: пізнавально-когнітивний, емоційно- почуттєвий, поведінково-діяльнісний та мотиваційно-вольовий. Коли особистість досягає соціально-нормативної зрілості і всі компоненти її самосвідомості сформовані, то на перше місце виходить відшліфований мотиваційно-вольовий компонент, який дозволяє особистості довільно спрямовувати розвиток решти компонентів у процесі її подальшої життєдіяльності. Саме це вказує на наявність у неї вільного вибору, незалежно від зовнішніх обставин, хоча, знову підкреслюємо, з безумовним їх усвідомленням, а також усвідомленням наслідків власних дій як стосовно себе, так і стосовно інших людей та світу в цілому. З цього моменту й на все життя домінуючим аспектом розвитку дорослої людини стає розвиток її самосвідомості, що й складатиме основу її духовної сфери. Мова вже буде йти про духовну самосвідомість особистості, яка поєднуватиме фізичну (організм-тіло-індивід), соціальну (соціалізований індивід-особистість) та психічну (індивідуальність-суб’єкт) форми прояву і включатиме когнітивний компонент (уявлення, думки, знання, вірування, переконання ін.), почуттєвий компонент (любов чи ненависть, надія чи розпач ін.), діяльнісний компонент (вчинки та усвідомлення їх наслідків) і вольовий компонент (самоконтроль), що забезпечуватиме можливість здійснення та, при потребі, корекцію трьох інших.

Статья посвящена теоретическому анализу проблемы развития структуры самосознания личности в зарубежной и отечественной психологии. Представленный обобщенный анализ работ зарубежных и отечественных ученых по проблеме структуры развития самосознания показал, что различные теоретические конструкции и методологические подходы к изучению самосознания приходят чаще всего к противоречивым взглядам на ее природу, структуру и соотношение компонентов. Теоретический анализ литературных источников дает нам возможность выделить как базовые компоненты в структуре самосознания личности: познавательно-когнитивный, эмоционально-чувственный, поведенчески-деятельностный и мотивационно-волевой. Когда личность достигает социально-нормативной зрелости и все компоненты ее самосознания сформированы, то на первое место выходит отшлифованный мотивационно-волевой компонент, который позволяет личности произвольно направлять развитие остальных компонентов в процессе ее дальнейшей жизнедеятельности. Именно это указывает на наличие у нее свободного выбора, независимо от внешних обстоятельств, хотя, опять подчеркиваем, с безусловным их осознанием, а также осознанием последствий собственных действий как по отношению к себе, так и в отношении других людей и мира в целом. С этого момента и на всю жизнь доминирующим аспектом развития взрослого человека становится развитие его самосознания, что будет составлять основу его духовной сферы. Речь уже будет идти о духовном самосознание личности, сочетающем физическую (организм-тело-индивид), социальную (социализированный индивид-личность) и психическую (индивидуальность-субъект) формы проявления. При этом, когнитивный компонент включает (представления, мысли, знания, верования, убеждения др.), чувственный компонент (любовь или ненависть, надежду или отчаяние др.), деятельностный компонент (поступки и осознание их последствий) и волевой компонент (самоконтроль), обеспечивающий возможность осуществления и, при необходимости, коррекцию трех других.

The article is devoted to theoretical analysis of the problem development of the structure the self-consciousness of the individual foreign and domestic psychology. Presents general analysis of works of foreign and domestic scientists on the problem of structure development of the self-consciousness has shown that different theoretical construction and methodological approaches to the study of self-consciousness frequently are coming to contradictory views on its nature, structure and component ratio. Theoretical analysis of literary sources gives us an opportunity to allocate how the basic components in the structure of the self-consciousness of personality, cognitive and cognitive, emotional and sensual, behavioral and activity and the motivational-volitional. When a personality achieves social and normative maturity and all components her the self-consciousness formed, the first place goes polished motivational-volitional component that allows the individual to arbitrarily guide the development of the other components in the process of further life activities. This is indicating that it has a free choice, regardless of external circumstances, but again emphasize their with unconditional consciousness and awareness of the consequences of their actions as applied in relation to himself and other people and the world in general. From that moment and for a lifetime domineering aspect of adult human is the development her self-consciousness, which constitute the basis of its spiritual sphere. From that moment and for a lifetime domineering aspect of adult human is the development her self-consciousness, which constitute basis of her spiritual sphere and the psychic (individualitysubject) and include forms of cognitive component (representation, thought, knowledge, beliefs, convictions etc.), a sensual component (love or hate, hope or despair, etc.), activity components (awareness actions and their consequences) and volitional component (self-control), providing possibility of realization and, if necessary, correcting the other three.