У пропонованій статті розглянуто «взаємодифузний» характер зв’язків архаїчної народної культури і мови (зокрема її фразеологічного складу): дискурс жанрів народної творчості (вірування, замовляння, уламки міфологічних оповідей, що збереглися як казка, анекдот, переказ, легенда, вербальний супровід (код) обрядів разом з іншими їхніми кодами) є «вікном», через яке можна потрапити до глибин народної мови; водночас дослідження мовних реліктів-етнографізмів (етнолексем і етнофразем) відкриває простір для нових висновків у царині народної культури.
Proposed article describe special (incorporation) character of ties archaic folk culture and language (separately her phraseological composition): discurse genres folk creation (beliefs, incantations, extracts from mythological stories conserved us tales, retellings, legends, verbal escort of rituals (code) with others their codes) is a «window», going through which make possible to hit to the interior folk language; at the same time research linguistic relicts – ethnographic units (ethnolexemes and ethnophrasemes) open space for new conclusions in the heart of the folk culture.
