Дана стаття присвячена висвітленню структурно-змістовних і процесуальних особливостей соціалізації та індивідуалізації, особливу увагу приділено з’ясуванню закономірностей і механізмів протікання цих процесів. Також, значна частина статті спрямована на ознайомлення аудиторії з історичними віхами становлення соціалізації як окремої категорії в системі понять сучасної педагогіки. У підсумку даної статті авторами обґрунтовано, що потреба соціалізації особистості пов’язана з тим, що соціальні якості не передаються генетично, а засвоюються, виробляються індивідом, а це в свою чергу вимагає активної і дієвої взаємодії із соціальним оточенням.
Данная статья посвящена освещению структурно-содержательных и процессуальных особенностей социализации и индивидуализации, особое внимание уделено выяснению закономерностей и механизмов протекания этих процессов. Также, значительная часть статьи направлена на ознакомление аудитории с историческими вехами становления социализации как отдельной категории в системе понятий современной педагогики. В заключении данной статьи обосновано, что потребность социализации личности связана с тем, что социальные качества не передаются генетически, а усваиваются, вырабатываются индивидом, а это, в свою очередь, требует активного и действенного взаимодействия с социальным окружением.
This article focuses on highlighting the structural-semantic and procedural features of socialization and individualization, special attention is dedicated to the patterns and mechanisms of these processes. Also, it is aimed at familiarizing the audience with the historical milestones of becoming of socialization as a separate category in the system of concepts of modern pedagogy. In the end of this article the authors substantiated that need of socialization due to the fact that social skills are not genetically transmitted, and absorbed and produced by the individual, and this in turn requires active and effective interaction with the social environment.
