Розвиток емоційного інтелекту як чинника запобігання самотності в юнацькому віці

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2016. Дисертація присвячена проблемі розвитку емоційного інтелекту як чинника запобігання самотності в юнацькому віці. В роботі визначено теоретичні підходи до вивчення феномену емоційного інтелекту та переживання самотності. Емпірично виявлено особливості переживання та тенденції ґендерних відмінностей видів (романтична, сімейна, соціальна) самотності в юнацькому віці. З’ясовано структуру (здатність ідентифікувати, розуміти, використовувати та керувати емоціями як власними, так і інших людей), рівні (високий, середній, низький) розвитку, динаміку та особливості прояву, тенденції гендерних відмінностей емоційного інтелекту у юнаків та дівчат. Встановлено обернений взаємозв’язок між рівнем розвитку емоційного інтелекту та інтенсивністю переживання самотності в юнацькому віці, що дозволяє розглядати розвиток емоційного інтелекту в якості чинника запобігання самотності в юнацькому віці. Створено модель розвитку емоційного інтелекту як чинника запобігання самотності в юнацькому віці. Обґрунтовано, розроблено, апробовано та доведено ефективність програми запобігання самотності в юнацькому віці шляхом розвитку емоційного інтелекту молоді. Запропоновано методичні рекомендації для викладачів та практичних психологів вищих навчальних закладів з метою профілактики та зниження інтенсивності переживання самотності юнаками та дівчатами шляхом розвитку емоційного інтелекту.

The dissertation for getting a scientific PhD degree in psychological sciences within the specialty 19.00.07 – pedagogical and developmental psychology. The National pedagogical university named after M.P. Drahomanov, Kyiv, 2016. The dissertation is devoted to the emotional intelligence development as a factor to prevent loneliness in adolescence. The paper analyzes theoretical approaches to the study of the emotional intelligence phenomenon and feelings of loneliness. Loneliness experience peculiarities and gender specificity of its types (romantic, family, social) in adolescence was empirically identified. Emotional intelligence structure (ability to identify, to understand, to use and to manage emotions in both ourselves and in others), development levels (high, middle, low), its dynamics and manifestation specificity, gender differences were discovered. The inverse interrelation between the level of emotional intelligence and intensity of loneliness feelings in adolescence was established which allows us to consider the development of emotional intelligence as a factor to prevent loneliness in adolescence. The model of emotional intelligence as a factor to prevent loneliness in adolescence was created. The adolescence loneliness preventing program by youth emotional intelligence developing was proved, developed, tested and checked for effectiveness. Methodical recommendations for teachers and psychologists of higher education institutions as for preventing and reducing the intensity of boys and girls loneliness feelings through the development of emotional intelligence skills were given.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2016. Диссертация посвящена проблеме развития эмоционального интеллекта как фактора предотвращения одиночества в юношеском возрасте. В работе определены теоретические подходы к изучению феномена эмоционального интеллекта и переживания одиночества. Эмпирически выявлены особенности переживания, динамика и тенденции гендерных отличий как общего показателя одиночества молодых людей, так и ряда ее видов: социальной, романтической, семейной. Одиночество рассматривается как многомерный конструкт, который, с одной стороны, дает возможность вырваться из стандартных циклов поведения и реализовать свою сингулярность, а с другой, является отрицательным субъективным переживанием личности, сопровождаемым чувствами покинутости, отчужденности, ненужности. Эмоциональный интеллект представлен как способность воспринимать и выражать эмоции, понимать и использовать их, управлять эмоциями таким образом, чтобы способствовать своему личностному росту. Выявлено структуру (умение идентифицировать, понимать, управлять собственными эмоциями и других людей и использовать знания о них), уровни (высокий, средний, низкий) развития, динамику и особенности проявления общего эмоционального интеллекта у юношей и девушек. Исследованы гендерные особенности переживания одиночества и уровня развития эмоционального интеллекта. Установлена обратная взаимосвязь между уровнем развития эмоционального интеллекта и интенсивностью переживания одиночества в юношеском возрасте (с увеличением уровня развития эмоционального интеллекта наблюдается снижение глубины и интенсивности переживания одиночества), что позволяет рассматривать развитие эмоционального интеллекта в качестве фактора предотвращения одиночества в юношеском возрасте. Создана модель развития эмоционального интеллекта как фактора предотвращения одиночества в юношеском возрасте. Обоснована, разработана, апробирована и доказана эффективность программы предотвращения одиночества в юношеском возрасте путем развития эмоционального интеллекта молодежи. Предложены методические рекомендации для преподавателей и практических психологов высших учебных заведений с целью профилактики и снижения интенсивности переживания одиночества юношами и девушками путем развития эмоционального интеллекта.