Досліджується когнітивний аспект зображення, як зв'язкової ланки між свідомістю і змістом. Метою статті є з'ясувати, що являє собою артикуляція змісту в зображенні, з точки зору свідомості, і яким чином відбувається така артикуляція. З даної точки зору, артикуляція ознак розрізнення змісту в зображенні, розглядається не як кондифікація зображуваного об'экту, а як організація свідомості. Здійснюється спроба переосмислення традиційного для симіотики поняття коду, що розглядається не як система елементів із заздалегідь заданим значенням, а як контекст, в якому свідомість поділяє значенням той чи інший елемент зображення. Ключовою категорією, при цьому, виступає бачення як когнітивний аналог змісту. Двома формами організації свідомості є зображення як проект, посередництвом якого бачення реалізується в зображенні, і зображення як прийом, під впливом якого свідомості навіюється те чи інше бачення.
Explores the cognitive demension of imoge, as binder link between consiousness and meaning. The article aims to find out what is the articulation of the meaning in the image, from the point of view of consciousness, and how operates this articulation. From this of view, articulation of distinctive signs of meaning in the picture, consist is not in the codification of depicted, but in organization of consciousness. Is attempt to rethink traditionally adopted in the semiotics concept of code not as system of elements wirh a predetermined value, but how the context in which the consciousness attaches implication to each particular element of the image. A key category is the vision as a cognitive analogue of meaning. As the forms of organization of consciousness is an image of how the project, through which the vision is relized in the image, and on image of how the trick, under the influence of which, the mind comes into the inspiration on a that, or the other vision.
