Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
за спеціальністю 09.00.10 – філософія освіти. Національний педагогічний
університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2015.
У дисертації вперше у вітчизняному філософсько-освітньому дискурсі
виявленні когнітивні засади розвитку національного простору освіти в
контексті реалізації освітньої стратегії, орієнтованої на Європу. Здійснений
аналіз поняття «національний простір освіти» та розкриті когнітивні виміри
сучасного національного освітнього простору. Запропоновано під
національним простором освіти розуміти систему закладів освіти та взаємодія
усіх суб’єктів освітнього простору у межах національної держави щодо
вироблення та реалізації єдиної стратегії розвитку освіти на єдиних
когнітивних засадах. Під філософсько-когнітивними засадами розвитку освіти
нами пропонується розуміти комплекс світоглядно-духовних характеристик,
що узагальнюють уявлення людей щодо значення освіти в житті суспільства,
перспектив розвитку освіти в межах держави та визначають специфіку
мислення і пізнавальної діяльності суб’єктів освіти.
Подальшого розвитку отримали ідеї, згідно яких вивчення рідної мови,
історії, природи, розкриття досягнень культури (як духовної, так і
матеріальної) народу, традицій та звичаїв, народних ремесел, регіональних
традицій має виконувати роль не лише джерела знань, а й важливого
інструменту утвердження національного освітнього простору та потенціалу її
ефективного розвитку. Також розвитку набуло твердження, що у радянському
освітньому просторі, у результаті його концептуального оформлення і
функціонування, формувався особливий характер стосунків людей,
формувалась специфічна свідомість і самосвідомість.
Продемонстровано потребу подальшого «демонтажу» філософсько-
когнітивних, ідеологічних та інституційних засад простору освіти колишнього
СРСР як такого, що обумовлює домінування репресивної педагогіки,
ідеологічно ангажованого виховання, формування одновимірної особистості.
Досліджено роль посттоталітарної свідомості у вітчизняній освіті та
обґрунтовані механізми її мінімізації. Проведено експлікацію соціокультурних
викликів когнітивній сфері та запропоновані шляхи їхнього подолання у
вітчизняній освіті. Обґрунтовані механізми утвердження ідеалів європейського
мислення у вітчизняному освітньому просторі.
Thesis for the degree of candidate of philosophical sciences, specialty
09.00.10 − philosophy of education. National Dragomanov Pedagogical University. -
Kyiv, 2015.
For the first time in the national educational philosophical discourse identifying
the cognitive basis of the national space education in the context of educational
strategies focused on Europe. The analysis concepts «national educational space» and
open cognitive dimensions of modern national educational space. A space under the
national education system to understand the interaction between educational
institutions and all subjects of educational space within the national state to develop
and implement a unified strategy for the development of education on common
cognitive basis. In philosophical and cognitive basics of education offered us understand the complex ideological and spiritual characteristics that summarize
people's ideas about the importance of education in society, the prospects for the
development of education within the country and determine the specificity of
thinking and learning of the subjects of education.
Further development got the idea, according to the teaching of the native
language, history, nature, opening cultural achievements (both spiritual and material)
people, traditions and customs, crafts, regional traditions should serve as not only a
source of knowledge, but also an important instrument of approval national
educational space and its effective capacity development. Development also entered
the assertion that the Soviet educational space, as a result of the conceptual design
and operation, formed the special nature of the relationship people formed a specific
consciousness and identity.
Further demonstrated the need to «dismantle» the philosophical and cognitive,
ideological and institutional foundations of the former USSR educational space as
such, hence the dominance of repressive pedagogy, ideologically biased education,
formation of one-dimensional personality. The role of post-totalitarian consciousness
in the national education and reasonable mechanisms for its minimization. An
explication of cultural cognitive challenges and the ways to overcome them in the
national education. The mechanisms strengthening the ideals of European thinking in
national educational space.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук
по специальности 09.00.10 − философия образования. Национальный
педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2015.
В диссертации впервые в отечественном дискурсе философии
образования исследованы когнитивные основы развития национального
пространства образования в контексте реализации образовательной стратегии,
ориентированной на Европу. Был проведен анализ понятия «национальное
пространство образования» и раскрыты когнитивные измерения современного
национального образовательного пространства. Предложено под национальным
пространством образования понимать систему учебных заведений и
взаимодействие всех субъектов образовательного пространства в рамках
национального государства по выработке и реализации единой стратегии
развития образования на единых когнитивных началах. Под философско-
когнитивными принципами развития образования нами предлагается понимать
комплекс мировоззренчески-духовных характеристик, которые обобщают
представления людей о значении образования в жизни общества, перспективах
развития образования в пределах государства и определяют специфику
мышления и познавательной деятельности субъектов образования.
Дальнейшее развитие получили идеи, согласно которым изучение
родного языка, истории, природы, раскрытие достижений культуры (как
духовной, так и материальной) народа, традиций и обычаев, народных ремесел,
региональных традиций должно выполнять роль не только источников знаний,
но и важного инструмента утверждения национального образовательного
пространства и потенциала ее эффективного развития. Также развитие
получило утверждение, что в советском образовательном пространстве, в
результате его концептуального оформления и функционирования,
формировался особый характер отношений людей, формировалась
специфическое сознание и самосознание.
Продемонстрировано необходимость дальнейшего «демонтажа»
философско-когнитивных, идеологических и институциональных основ
пространства образования бывшего СССР как такового, что обусловливает
доминирование репрессивной педагогики, идеологически ангажированного
воспитания, формирования одномерной личности. Исследована роль
посттоталитарного сознания в отечественном образовании и обоснованные
механизмы его минимизации. В основе механизмов мышления и познания в
образовательном пространстве находилась тоталитарная советская идеология,
которая была детерминантой возникновения профессиональных знаний и
специфическим инструментом регулирования познавательных процессов в
образовании. Посттоталитарному мышлению должны быть противопоставлены
современные демократические педагогические модели, способные продуктивно
обновить мировоззренческий фундамент образования и способствовать дальнейшему и окончательном искоренению посттоталитарных подходов
организации мышления и познания из образовательного пространства,
ориентированного на лучшие достижения европейской цивилизации.
Проведено экспликацию социокультурных вызовов когнитивной сфере и
предложены пути их преодоления в отечественном образовании. Обновление
когнитивных основ для повышения эффективности познавательных процессов
в образовании создаст условия для развития в системе образования учащихся и
студентов, которые смогут отвечать на социальные вызовы современного
динамичного общества, при этом становиться активными субъектами
общественного развития.
Обоснованные механизмы утверждения идеалов европейского мышления
в отечественном образовательном пространстве. Показано, что аксиологическая
ориентация национального пространства образования Украины на европейские
ценности является одним из принципов развития национальной системы
образования на пути интеграции. Трансформация моделей познания и
мышления в сторону их сближения с европейскими аналогами, построенных на
необходимости демократизации взаимоотношений между всеми субъектами
образования, на признании толерантности в качестве ключевого,
мировоззренческого ориентира, в результате чего образовательное
пространство становится продуктивной средой для межкультурного
взаимодействия. Это позволит осуществить ряд шагов, которые бы обеспечили
более продуктивный характер процессам развития (модернизации) украинского
образовательного пространства, особенно в высшей школе, которая является
наиболее выраженной ареной трансформационных процессов,
ориентированных на европейскую перспективу.
