У дисертації відображені результати комплексного міждисциплінарного дослідження церковно-юрисдикційних трансформацій та формування модерної
ідентичності київського християнства у контексті політико-ідеологічних стратегій етнодержавного самовизначення Руси-України в XVI – XVII ст.
Здійснено ґрунтовний історіософський аналіз основних подій та явищ, які увиразнюють суспільно-історичне тло і визначають провідні тенденції церковно-релігійних та ієрархічно-структурних змін у Київській митрополії, що
наклали свій відбиток на становлення й розвиток модерних православної та греко-католицької церковно-релігійних традицій в Україні. Витлумачено роль позаієрархічних структур у збереженні православної
церковної ідентичності в умовах утвердження унії у поберестейський період, унаочнено суспільно-політичні та соціальні передумови відновлення православної ієрархії, а відтак і специфіку її функціонування у дихотомії
польсько-московського протистояння та загальноєвропейського цивілізаційного розвитку. Значну увагу приділено конфесійному та політико-
ідеологічному підґрунтю реформування православної Київської митрополії за часів архіпастирського служіння митрополита Петра Могили у контексті формування ідеї нової універсальної унії і проголошення Київського патріархату на тлі поширення москвоцентричних тенденцій у середовищі православного духовенства та ченців Києво-Печерської лаври. Досліджено основні чинники та динаміку трансформативності політико-
адміністративної орієнтаційної стратегії православної Київської митрополії, зумовленої причинами і наслідками козацького повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького й укладенням політичної унію з московським царатом на умовах усних Переяславських домовленостей 1654 р. Проведено історіософсько-синергетичну об’єктивацію переломних моментів, які мали місце в історії Української Церкви у поберестейський
період, висвітлено специфіку реалізації проекту інкорпорації Київської митрополії до Московської патріархії та здійснено канонічну оцінку зміни юрисдикційного статусу православної Київської митрополії у взаємозв’язку з дипломатичними контактами Московії й Османської імперії та унійним рухом
на Правобережній Україні у середині 80-х років ХVІІ ст.
З’ясовано наслідки приєднання Української Православної Церкви до структур Московської патріархії та анексії її канонічної території в контексті сучасних суспільно-релігійних перетворень і державотворчих процесів в
Україні.
The thesis presents a detailed historiosophical analysis of major events and phenomena that emphasize major social and historical background and identify
leading trends of social and religious, hierarchic and structural transformations in Kyiv Metropolia in early modern era. They certainly have left their impression on the formation and development of church and religious traditions in Ukraine, the permanency of which potentiates the atmosphere of ideological dogmatic and canonical contradictions between the Orthodox and Greek Catholics nowadays as well. The role of extra hierarchical institutions has been explicated in terms of strengthening the union of Orthodox church identity during post-Beresteysky period.
Social and political preconditions of restoration of Orthodox hierarchy, and afterwards the specific character of its functioning within dichotomy of Polish and Moscow resistance and general European development of civilization have all been exemplified. Special attention is drawn at the confessional, political and ideological foundation reforms of Orthodox Kyiv Metropolia during the archpastoral ministry of
Metropolitan Petro Mohyla in the context of speeding up the idea of a new union and the universal declaration of Kyiv Patriarchate against the background of dissemination of Moscow central tendencies among the Orthodox clergy and monks of Kyiv Pechersk Lavra. The analysis of polydimensional historiosophical transformations of political
and administrative orientational strategy of Orthodox Kyiv Metropolia have been conducted. That was predetermined by the reasons and consequences of the Cossack
uprising led by Bohdan Khmelnytsky and signing of a political union with Moscow tsarist government, under the terms of the oral agreement of Pereyaslav in 1654. A synergistic historiosophical objectification of turning points that occurred in the history of the Ukrainian Church of post-Beresteysky period have been made. The specifics of the project of accession of Kyiv Metropolia to Moscow Patriarchate have
been elucidated. The canonical assessment of jurisdictional status of diplomatic contacts between Moscowia and Osman Empire together with union movement of the Right-Bank Ukraine in the mid 80’s of the XVII century have been made.
The consequences of joining of the Ukrainian Orthodox Church to Moscow Patriarchate structures and the annexation of its canonical territory in the context of
contemporary social and religious reforms and state processes in Ukraine have been reasoned.
В диссертации отражены результаты комплексного междисциплинарного исследования церковно-юрисдикционных трансформаций и формирования
модерной идентичности киевского христианства в контексте политико- идеологических стратегий этногосударственного самоопределения Руси- Украины в XVI – XVII вв. Осуществлен системный историософский,
религиоведческий анализ основных событий и явлений, определивших основные тенденции церковно-религиозных и иерархических структурных
изменений в Киевской митрополии эпохи раннего модерна, наложивших отпечаток на становление и развитие основных церковно-религиозных
традиций в Украине, то есть модерного православия и греко-католицизма. Истолковано роль внеиерархичных структур в сохранении православной церковной идентичности в условиях утверждения унии в постберестейский период, показаны общественно-политические и социальные предпосылки
восстановления православной иерархии, а затем и специфику ее функционирования в контексте польско-московского противостояния и общеевропейского цивилизационного развития. Значительное внимание
уделено конфессиональной и политико-идеологической подоплеке реформирования православной Киевской митрополии во времена архипастырского служения митрополита Петра Могилы в контексте формирования проектов новой универсальной унии и провозглашения
Киевского патриархата на фоне распространения москвоцентричных тенденций в среде православного духовенства и монахов Киево-Печерской лавры. Идея
универсальной унии возникла в связи с попытками преодолеть ограниченности Брестской унии, достичь единства Киевского христианства на основе развития
принципов объединения православия и католицизма, предложенных Ферраро-Флорентийским собором. В этом проекте ярко выражен универсализм киевского христианства, способность украинского православия быть открытым к западному христианству. Идея универсальной унии переросла в проект Киевского патриархата, который формально был бы признан Римом при его конституировании, а в дальнейшем сохранял полную самостоятельность и был бы одним из мировых центров христианства, альтернативным по отношению к
Москве. На пути киевоцентричной самостоятельности и протоэкуменизма возникли два препятствия, первое из которых – преждевременная смерть Петра Могилы, а второе – обструкционистская позиция Рима (как и рядовых православных верующих Украины). Проекты Петра Могилы, хоть и не были осуществлены, способствовали утверждению идей универсализма и
самостоятельности киевского христианства как типологически отличного от московского и греческого видов православия. Исследованы процессы постепенной переориентации православной Киевской митрополии, обусловленные последствиями казацкого восстания под
руководством гетмана Богдана Хмельницкого и заключением политической унии с московским царизмом на условиях устных Переяславских договоренностей 1654 года. Освещена специфика реализации проекта
инкорпорации Киевской митрополии в Московскую патриархию и дана каноническая оценка изменения юрисдикционного статуса Киева в связи с дипломатическими контактами Московии и Османской империи. Выявлено, что последствием вхождения Киевской митрополии в Московский патриархат был уход в унию православных епархий на Правобережной Украине. Проанализированы последствия присоединения Украинской Церкви к структурам Московской патриархии и аннексии ее канонической территории в контексте современных общественно-религиозных преобразований и процессов государственного строительства в Украине.
