У дисертації досліджується жанр психологічної драми в українській літературі 70-80-х років ХХ ст., осмислюється її проблематика та ідейно-естетичні рівні з позицій сьогодення. По-новому проаналізовано п'єси В. Врублевської, О. Коломійця, М. Зарудного, Ю. Щербака, Я. Стельмаха та інших митців, простежено форми і засоби психологічного аналізу, виявлено елементи психологізму як основної засади оновлення змісту драматургічного твору в цілому. Значну увагу приділено феномену ліризації як засобу проникнення в духовний світ сучасника, розкриття традицій духовності. Психологізм і ліризація, які допомогли відкинути ідеологічні догми соцреалізму, розглядаються як засоби гуманізації, повернення до людини, її внутрішнього єства, її стосунків зі світом і з собою. Визначено різновиди лірико-драматичних жанрів (лірико-романтична дума, народна дума-драма, лірична комедія, лірична драма, комедія-фарс, повість про любов, повість для театру тощо). Простежено, як прийоми психологізації і ліризації розширюють зображувальні можливості драматичного твору за рахунок уведення в художній текст різних форм інакомовлення (притчі, легенди, сну, символіки, персоніфікації тощо).
В диссертации исследуется жанр психологической драмы в украинской литературе
70-80-х гг. ХХ ст., осмысливается ее проблематика и идейно-эстетические уровни с позиций современности. По-новому прочитаны пьесы В. Врублевской, О. Коломийца, М. Зарудного, Ю. Щербака, Я. Стельмаха и др. писателей, выявлены формы и приёмы психологического анализа, элементы психологизма как основы гуманизации содержания драматического произведения в целом. Значительное внимание уделено феномену лиризации как способа проникновения в духовный мир героя-современника, раскрытия традиций духовности. Психологизм и лиризация, которые помогли драматургам преодолеть идеологические догмы соцреализма, рассматриваются как способы возвращения к человеку, его внутренней сущности, его отношениям с миром и с собой. Диссертантом выделены разновидности лирико-драматических жанров
(лирико-романтическая дума, народная дума-драма, лирическая комедия, лирическая драма, комедия-фарс, повесть о любви, повесть для театра и др.).
Исследовано, как приемы психологизации и лиризации расширяют изобразительные возможности драматического произведения путём введения в текст различных форм иносказания (притчи, легенды, сна, символики, персонификации и др.).
The genre of psychological drama in the Ukrainian literature of 1970s -80s of the XX century has been investigated, its problems and ideological and esthetical levels from the contemporary positions are analysed in the dissertation. The plays of V.Vrublevska, O.Kolomiyets, M.Zarudny, Y.Shcherbak, Y.Stelmakh and other writers have been analysed anew, the forms and methods of psychological analysis are revealed, the elements of psychologism as the basis of enriching the content of the dramatic work in general are exposed.
Considerable attention is paid to the phenomenon of expressing lyric as a way to penetrate into the spiritual world of a contemporary, to reveal spiritual traditions. The tradition from the
"productive" play to the psychological and social-psychological one is revealed.
The artistic means of the people's historical past, the peculiarities of the genre of poetic
drama-ballad are revealed.
It is noted that the lyrical beginning enriches the dramatic form, brings essential structural changes in it. The acute attention to the reproduction of the emotional sphere of reality, personal treatment of the moral problems are characteristic of plays of this genre. Personal accent in revealing these problems marks the formal elements in drama. Lyricism appeared to be the form of penetrating into intimate relations, a new spirituality. It became the reveal of acute interest to the moral essence of a human being.
