Методика розвитку критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії

Abstract

У дисертації представлено теоретичну модель та методику розвитку критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії. В основі теоретичної моделі знаходиться постулат про те, що критичне мислення є мисленням усвідомленим, самостійним, рефлексивним, цілеспрямованим, обґрунтованим, контрольованим, самоорганізованим. Найсуттєвішою рисою методики розвитку критичного мислення є залучення школярів до розв'язування проблемних задач шляхом використання проблемних методів та інтерактивних форм навчання, що передбачають науковий діалог та рефлексію пізнавальної діяльності.

The thesis deals with the theoretical model and development strategy of senior pupils' critical thinking in History teaching. There is the main theoretical postulate that the critical thinking is independent, reflective, purposeful, proved, controllable, self-organizing, that is realized by the person. The most essential feature of the strategy is senior pupils' involving into the problem-solving activity with the use the problem teaching methods and interactive forms, which provide to the scientific dialogue and the cognitive activity reflection. Components of strategy include those of purpose, content, organizational, resultative. The purpose component lies in mastering the general methodology principles, strategies and procedures for critical thinking. The content component contains the programme material, given as a system of problem tasks (educational supplies for pupils). The organizational component provides the interaction of teachers and pupils, which is reflected in methodical manuals for teachers. The resultative component marks the shifts achieved corresponding to the set goal. According to the experimental strategy studying a programme topic is set at three stages: 1) the stage of challenge; 2) the stage of comprehension; 3) the stage of reflection.