Психологічні особливості життєстійкості особистості в ситуаціях невизначеності

Abstract

Зазначено, що життєстійкість представляє собою інтегративну властивість особистості, яка дає можливість їй справлятися з життєвими проблемами, адаптуватися до них, бути гнучкою в кризових умовах, оптимально функціонувати в ситуаціях невизначеності, зберігаючи внутрішню збалансованість. Здатність до життєстійкості особистості пов’язана з її соціально значущими якостями, що розвиваються: волею, системою цінностей, життєвими цілями, відповідальністю та активністю дій, внутрішньою свободою, реалізацією особистісного ресурсу. Життєстійкість людини можна розвинути, застосовуючи різні стратегії та практики, тренінги, які повинні включати психотехнології, спрямовані на формування адаптивних копінг-стратегій, ефективних міжособистісних стосунків, що базуються на підтримці й довірі. Висвітлено стратегії розвитку життєстійкості.