Стаття розкриває стилістичні особливості хорового письма та композиторської творчості Бориса Лятошинського на прикладі художньо-теоретичного аналізу кантати «Заповіт», що наповнена різноманітними хоровими та виражально-симфонічними засобами. На основі наукових праць багатьох музикознавців узагальнюються поняття про модернізм у музиці у першій половині ХХ століття та новаторські музичні прийоми у творчості композиторів. Наукові розвідки також здійснено щодо творчості Бориса Лятошинського, його симфонічної та вокально-хорової спадщини. Відбувається співставлення філософії та мистецтва, а також українського культуротворення 20–60 років ХХ століття на прикладі творів Б. Лятошинського та його кантати «Заповіт». В творі представлені індивідуальні риси композиторського стилю: експресивність, драматизм, нашарування гармонії, поліритмія, динамічні проведення оркестрових партій усіх інструментальних груп з використанням виражальних засобів паралельно з хоровими партіями.
У експозиції твору звучать низькі чоловічі голоси, які вводять у стан зосередження та усвідомлення любові до держави. Синкопований ритм налаштовує на драматизм твору та напружений розвиток подій. Нових музичних особливостей кантаті надають протискладення тенорів, а потім басів, що звучать на фоні жіночих голосів. Поліфонічне полотно твору збагачує хорову фактуру. Поступово приєднуються нові інструменти, які доповнюють образно-емоційний зміст кантати. Присутні модуляції, риси гімнічності, хоральні акорди. Кожний куплет має свій текст, свої виразові засоби, що створюють особливу звукову атмосферу. Головна тема звучить щоразу з іншим забарвленням, художньо-емоційним підґрунтям, що є свідченням багатогранності музичного світу митця. Образно-драматургічне розгортання підпорядковується логіці поетичної думки і узгоджене з образно-психологічним текстом.
Отже, відбувається синтез симфонічного та хорового письма на мелодію Г. Гладкова та вірші Т. Шевченка, що створює повну співзвучність музики з образами та ідеями поезії. Актуалізовано думку, що кожний музичний твір Б. Лятошинського – це твір високого професійного мистецтва, що несе в собі повноцінне зерно української музики.
The article describes the stylistic features of the choral writing and compositional work of Borys Liatoshinskyi using the example of the artistic and theoretical analysis of the cantata “The Testament”, which is filled with a wide variety of choral, expressive and symphonic means. Based on the research of many musicologists, the concept of modernism in music of the first half of the 20th century and innovative musical techniques in the work of composers are summarized. The symphonic, vocal and choral heritage of Borys Liatoshynskyi is also researched. Low male voices sound in the exposition of the music piece. The philosophy and art are compared as well as Ukrainian cultural formation of the 1920–1960s based on the example of Borys Liatoshynskyi's works and of his cantata “The Testament”. This composition presents individual features of the com-poser's style: expressiveness, drama, layering of harmony, polyrhythm, dynamic performances of orchestral parts of all instrumental groups using expressive means in parallel with choral parts. They lead to the state of concentration and bring out realization of love to the nation. The syncopated rhythm sets the stage for the drama and the tense development of events. New musical features to the cantata are given by the counterpoint of tenors and then basses, which sound against the background of female voices. The polyphonic canvas of the composition enriches the choral texture. Gradually, new instruments are added to complement the figurative and emotional content of the cantata. There are modulations, hymn-like features, and choral chords. Each verse has its own text, its own expressive means that create a special sound atmosphere. The main theme sounds every time with a different artistic and emotional background color, which is evidence of the multi-faceted nature of the artist's musical world. Figurative and dramaturgical development is subject to the logic of poetic thought and coordinated with the figurative and psychological text. So, a synthesis of symphonic and choral writing to the melody of H. Hladkov and poems of T. Shevchenko takes place, which creates a complete consonance of this music with the images and ideas of the poetry. The following idea is actualized: every piece of Borys Liatoshynskyi's music is a work of high and professional art, which represents the core of Ukrainian music.
