Дисертацію присвячено аналізові творчості Д. Братковського («Світ, по частинах розглянений») як моделі діалогу поета зі світом, тогочасним і сучасним, вираженого універсальною картиною. У роботі опрацьовано і узагальнено наукові підходи дослідників України й Польщі до збірки сатиричних епіграм «Світ…», виявлено закономірності розвитку наукової думки від дискусій навколо проблеми належності польськомовних творів гуманіста із Волині певній національній літературі до прочитання їх у контексті української барокової поезії XVII ст. Висвітлено специфіку втілення у збірці «Світ…» ідей роксолянськогосарматизму й хозаризму у класицистичній жанровій формі епіграми та охарактеризовано як барокові риси творів (концептизм, метафоризм, алегоризм і символізм), так і класицистичні (польська мова текстів; сатиричний зміст віршів, що виразив просвітницькі ідеї пріоритету розуму, порядку та суспільного служіння). Використано новітній літературознавчий інструментарій та охарактеризовано модифікацію класицистичного жанру епіграми у творчості поета доби Бароко (діалогізм, посилання на Святе Письмо та вчення Отців Церкви, моральна імперативність, національна тематика, фольклорна мовно-сміхова стихія). Описано внесок Д. Братковського у розвиток української барокової поезії.
Диссертация посвящена исследованию творчества Д. Братковского («Мир, по частям рассмотренный») как модели бароккового диалога поэта с миром, прошлым и с миром сегодняшним, выраженного универсальной картиной. В работе проанализированы и систематизированы научные подходы исследователей Украины и Польши к освещению военно-политической и дипломатической деятельности шляхтича из Волыни; выявлены тенденции и закономерности развития научной мысли от дискуссий вокруг проблемы принадлежности польскоязычных сочинений поэта-гуманиста определенной национальной литературе к прочтению их в контексте украинской барокковой поэзии XVII в. Изложены результаты исследования особенности реализации в книжке «Мир...» идей роксолянского сарматизма и хозаризма в классицистической жанровой форме эпиграмме. Характеристика украинской эпиграммы XVII в. дополнена описанием как барокковых черт сочинений (концептизм, метафоризм, аллегоризм и символика), так и классицистических (польский язык текстов; сатирическое содержание стихов, которое воплотило просветительские идеи; схематичность образов). С помощью современного литературоведческого инструментария рассмотрены и охарактеризованы модификации классицистического жанра эпиграммы в творчестве поэта эпохи Барокко (диалогизм, посылания на Священное Писание и поучения Отцов Церкви, моральная императивность, национальная тематика, насыщенность текстов украинизмами, фольклорный источник концептов). Описан вклад Д. Братковского в развитие украинской барокковой поэзии.
This dissertation is devoted to the analysis of D. Bratkovsky’s works («Svit, pochastynakhrozglanenyi [The world considered in detail]») – namely, to the model of the poet’s baroque dialogue with the world, expressed in a universal picture which consists of all the spheres of a society’s life (in reality and in its spiritual dimension). The study analyzes and systematizes scientific approaches of Ukrainian and Polish researchers to the coverage of military and political, and diplomatic activities of a «shliakhtych» [nobleman] from Volyn. The study discovers tendencies and patterns of development of the scientific thought which changed from discussions around the issue of belonging to certain national literature of this Ukrainian humanist’s Polish-written works to their reading in the context of Ukrainian baroque poetry of the seventeenth century. Provided are the results of analysis of the specific realization of baroque ideas in the book «Svit... [The world...]»; namely, «the man and the Universe», the motives of vanitas, memento mori, theatrum mundi in the discourse of universalism concept. The dissertation describes the specific realization in the genre format of satiric and didactic epigrams which has the poetic interpretation of the main baroque themes of life and death from the temporal perspective of an Orthodox Christian; and the interpretation of the themes of estates, social and national problems in Rzeczpospolita [The Polish– Lithuanian Commonwealth] from the classicistic basis of the priority of the mind, social service to the state and its ruler, and ideas of Roxolanian Sarmatism and Khazarism. As a result of the research, the dissertation highlights the role which satirical techniques (irony, grotesque, and sarcasm) play in the poet’s dialogue with the world in order to defend legal, state and religious demands of the nobility’s estate; and the role which figures of speech, emotionality of exposition, humorous and ironical intonations play in reinforcement of the dialogic nature of the works. The study adds to the description of the seventeenth-century Ukrainian epigrams describing both the baroque features of the works (concepcismo, the use of metaphors, allegories and symbols), and the classicist ones (the Polish language of the texts; satirical content of the poems which expressed Enlightment ideas; and the schematic nature of the images). Contemporary literary studies’ instruments are applied and the modification of the classicist epigram genre is characterized in the works of the Baroque poet (dialogism, references to Holy Scripture and science of the Church Fathers, moral imperatives, national themes, prevalence of folk laughter images in the structure of the works, saturation of the texts with Ukrainisms [Ukrainian loanwords], folklore as a source of concepts). Described is D. Bratkovky’s contribution to the development of the Ukrainian poetry.
