Дисертацію присвячено проблемі формування музично-творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів. Здійснено історико-теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, розкрито зміст, структуру і динаміку функціонування музично-творчого потенціалу, виявлено психолого-педагогічні умови процесу формування музично-творчої здатності студентів. Науково обґрунтовано критерії та визначено рівні сформованості музично-творчого потенціалу студентів з позиції структурних компонентів означеного феномену. Розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес методику формування музично-творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів і музики.
Диссертация посвящена проблеме формирования музыкально-творческого потенциала будущего учителя начальных классов. Актуальность проблемы обусловлена общим гуманистическим направлением современного образования, которое нацеливает на формирование творческой личности учителя. В роботе осуществлен историко-теоретический анализ научной литературы по исследуемой проблеме, охарактеризована сущность понятия “потенциал”, исследован логический ряд его разновидностей: духовный потенциал, творческий потенциал, профессиональный потенциал, музыкально-творческий потенциал. В диссертации проанализированы особенности творческого потенциала учителя музыки, которые выявляются в многостороннем характере его музыкально-педагогической деятельности. Это методическое, интерпретационно-исполнительское и, собственно музыкальное творчество. Каждая из специфических сторон творческого потенциала учителя музыки имеет свои цели, задачи, проблемы формирования. Наше внимание сосредоточено на изучении способности будущих учителей к музыкальному творчеству. В связи с этим в работе представлены и обоснованы сущность, структура и динамика функционирования нового в педагогической науке понятия “музыкально-творческий потенциал”. Музыкально-творческий потенциал – это внутренняя интегративная способность личности, которая отражает диалектичность функционирования интеллектуально-познавательных и эмоционально-чувственных процессов и благодаря творческой силе интенциональной энергии актуализуется в музыкально-творческой деятельности. Структура данного феномена представляет собой взаимодействие интеллектуально-познавательного, эмоционально-чувственного и интенционального компонентов. Как качественный показатель профессионализма учителя музыки музыкально-творческий потенциал способствует актуализации таких профессионально-важных умений и навыков, как подбор аккомпанемента к мелодии, сочинение многоголосной хоровой или ансамблевой партитуры, куплетной детской песни, способность импровизировать в разных музыкальных жанрах. Средством формирования данного личностного образования является творческое изучение музыкально-теоретических дисциплин. Именно эти предметы представляют собой основу развития музыкально-творческих способностей студента благодаря активной работе мышления, памяти, музыкального слуха, восприятия и т.д. Результаты констатирующего этапа исследования позволили выявить недостаточный уровень сформированности музыкально-творческого потенциала студентов педагогических факультетов. В связи с этим в диссертации представлены психолого-педагогические условия формирования феномена, а именно: индивидуально-творческий подход к процессу обучения, активизация познавательного интереса с целью мотивации музыкально-творческих способностей, музыкальное сочинение как вид проблемного обучения. Разработана и экспериментально проверена методика формирования музыкально-творческого потенциала будущего учителя. В ее основу были положены такие методы: вокальная и инструментальная импровизации, методы проблемного обучения (синтетико-аналитический, критически оценивающий, метод музыкального сочинения), метод творчески развивающих заданий, проективные методы, направленные на выявление способности к индивидуальному творчеству, метод активного наблюдения и сравнительного анализа, игровые методы (игры “Музыкальное лото” “Концертмейстер”, “Хормейстер” и др.). Кроме того, были использованы объяснительные и илюстративные приемы развития музыкально-творческих умений и навычек (прием фактурного контраста, эмоционального и интеллектуально-эмоционального впечатления), прием устной и письменной нотации элементарных слуховых представлений студентов. Методика базировалась на поэтапности формирования музыкально-творческой способности соответственно планированию процесса изучения музыкально-теоретических дисциплин в вузе. В исследовании экспериментально доказано, что для формирования музыкально-творческого потенциала студентов необходимо использование активных методов обучения, стимулирующей мотивации, индивидуализации их музыкально-творческой деятельности. Проверка результативности проведенной экспериментальной работы происходила на основе сравнительного анализа уровней сформированости данной способности в контрольной и экспериментальной группах и подтвердила эффективность предложенной методики.
The thesis deal with formation of junior school teacher’s creative potential in music. Historical and theoretical analysis of the literature on the problem under research was carried out. The content, structure and functioning dynamics of the creative potential in music were revealed. Psychological and pedagogical conditions of the of formation process of the students’ creative ability in music were distinguished. Criteria and levels of maturity of the students’ creative potential in music were scientifically substantiated. The methods of the formation of the prospective junior school teacher’s creative potential in music were worked out and applied in the teaching and educational process.