Дисертація присвячена теоретично-експериментальному дослідженню проблеми вокальної художньо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики. На засадах компаративістського підходу зроблено зіставлення позицій українських і китайських учених щодо вокальної підготовки. Конкретизовано положення про художньо-синтезовану сутність вокального мистецтва, регулятивно-творчу функцію мотивації в засвоєнні комплексу художньо-виконавських навичок як засобу творчої самореалізації. Обгрунтовано та введено в науковий обіг поняття «вокальна художньо-виконавська підготовка майбутнього вчителя музики», розкрито компонентну структуру такого утворення. Дослідним шляхом визначено недоліки художньо-виконавської підготовки вчителя музики вокаліста в університетах України й Китаю. Також обґрунтовано критерії та показники стану вокальної художньо-виконавської підготовки, подано характеристику рівнів та їх кількісні параметри. Формувальна методика, сформульована на основі єдності компетентнісного, акмеологічного, антропологічного, партисипативного та лінгвокультурного підходів, відповідних принципів, педагогічних умов, методів, спеціально розроблених творчих завдань та етюдів. Запропоновано етапи впровадження складників методики. Окрему увагу приділено підготовці майбутнього вчителя музики з Китаю до проведення уроків Пекінської опери, що увійшли до навчальних планів багатьох шкіл Китаю.
Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы вокальной художественно-исполнительской подготовки будущего учителя музыки в университетах Украины и Китая. Теоретикометодологической базой в исследовании стали концепции и работы украинских и китайских учёных, педагогов музыкантов. На принципах компаративистского подхода сделано сопоставление их позиций по проблеме вокальной подготовки как художественно-синтетического комплекса. Конкретизировано положение о художественно-синтезированной сущности вокального искусства; педагогическом потенциале оперных жанров с точки зрения культурно-национального контекста; о регулятивно-творческой функции мотивации в вокальной художественно-исполнительской подготовке будущих учителей музыки. Раскрыта сущность вокальной художественноисполнительской подготовки как процесса и результата формирования функционального художественно-синтезированного исполнительского комплекса, которой обеспечивает готовность реализовать полихудожественный и полимодальный ресурс вокального искусства в педагогической деятельности. Опытным путем определены недостатки художественно-исполнительской подготовки учителя музыки вокалиста в университетах Украины и Китая. Обоснованы критерии и показатели состояния вокальной художественноисполнительской подготовки. Формирующая методика представлена в виде совокупности компетентносного, акмеологического, антропологического, партисипативного и лингво-культурного подходов, соответствующих им принципов, педагогических условий, методов и специально разработанных творческих заданий, этюдов. Данное методическое обеспечение в эксперименте внедряется поэтапно на индивидуальных занятиях, педагогической практики и авторском спецкурсе «Опера как синтетический вид искусства в художественно-образовательном процессе» с ориентацией на такие этапы: «рефлексивно-установочный», «художественно-компетентносный» и «коммуникативно-исполнительский».
The thesis considers the theoretical and experimental research of the problem of vocal artistic-executive training of future music teacher. On the grounds of the comparative approach, the comparison was done between the positions of Ukrainian and Chinese scientists concerning the vocal training. The provisions about the artistic-synthesized substance of the vocal art, the regulatory-creative function of motivation in understanding the set of the artistic and executive skills as a mean of creative selfrealization, were specified. The conception of “vocal artistic-executive training of the future music teacher” was grounded and put into practice, and the component structure of this formation was opened. The shortcomings in the vocal artistic-executive training of music teachers vocalist in the universities of Ukraine and China were determined by using the research method. The criteria and indexes of the condition of the vocal artistic-executive training were grounded, and the characteristics of levels and their quantitative parameters were given. The forming technique was presented together with the competence, akmeologic, anthropological, participatory and lingucultural approaches, their corresponding principles, pedagogical conditions, methods and specially developed tasks and essays. The stages for entering the components of the techniques were offered. The special attention was paid to the training of the future Chinese music teacher to give the lessons of the Beijing opera, which was introduced in the curriculums of many schools in China.
