У процесі модернізації освіти одним з основних завдань у викладанні дисципліни «Фізичне виховання» стає освоєння
знань про фізичну культуру і спорт, їхню історію та сучасний розвиток, ролі у формуванні здорового способу життя. У реалізації цього завдання є низка труднощів: позбавляти студентів необхідної рухової активності на користь
вивчення теорії або вивчати теоретичну частину побіжно, не акцентуватии на цьому великої уваги. Це змусило шукати нові стратегії у викладанні саме теоретичної частини фізичної культури. Практика показала, що найбільш раціональним є впровадження методу проєктів. Проєктна методика – це педагогічна технологія, орієнтована не так на
інтеграцію фактичних знань, як на їх застосування і придбання нових шляхом самоорганізації та самоосвіти учнів.
Проєктна технологія, що застосовується у викладанні фізичної культури, формує у студентів такі компетенції:
навчально-пізнавальні, соціокультурні, ціннісно-смислові. Робота над проєктом – це поєднання самостійної роботи
студента з роботою в парі, групі, колективі для вирішення будь-якої проблеми, це вимагає вміння визначити проблему, намітити способи її вирішення, спланувати роботу, підібрати необхідний матеріал, систематизувати його,
обговорити із членами групи, як краще представити, і, нарешті, виступити на самій презентації. Робота над проєктом обов’язково проходить із гнучкою підтримкою студента викладачем, дозволяє йому тим самим реалізувати на
практиці не тільки особистісно орієнтоване навчання, а й особистісно орієнтоване виховання. А ось варіативність
діяльності на занятті передбачає індивідуальну, парну та групову форми роботи. Процес вивчення фізичної культури
здійснюється більш ефективно, коли ми використовуємо досліджуване питання для вирішення проблем. За допомогою
проєктної роботи студентам надається багато можливостей думати і говорити про себе, своє життя, інтереси,
захоплення. Усе це перетворює заняття з дисципліни «Фізичне виховання» sз заняття лише з рухової активності на
заняття освітнього спрямування, ставить його в один ряд з іншими основними предметами і, без сумніву, підвищує
авторитет викладача фізичного виховання.
During the modernization of education, one of the main tasks in teaching the discipline «Physical Education» is the development
of knowledge about physical culture and sports, their history and modern development, the role in shaping a healthy
lifestyle. In the implementation of this task there are a number of difficulties: to deprive students of the necessary motor activity
in favor of studying the theory, or to study the theoretical part in passing, without emphasizing much attention. This forced
us to look for new strategies in teaching the theoretical part of physical culture. Practice has shown that the most rational is
the introduction of the project method. Project methodology is a pedagogical technology focused not so much on the integration
of factual knowledge, but on their application and acquisition of new ones through self-organization and self-education of students.
Project technology, used in the teaching of physical culture, forms the following competencies in students: educational
and cognitive, socio-cultural, value-semantic. Work on the project is a combination of independent work of the student with work
in pair, group, collective on the decision of any problem, it demands ability to pose a problem, to outline ways of its decision, to
plan work, to select necessary material, to systematize it, to discuss with group members. how best to present and finally speak
at the presentation itself. Work on the project necessarily takes place with the flexible support of the student by the teacher, thus
giving him the opportunity to implement in practice not only personality-oriented learning, but also personality-oriented education.
But the variability of activities in the classroom involves individual, pair and group forms of work. The process of studying
physical culture is more effective when we use the researched question to solve problems. Through project work, students are
given many opportunities to think and talk about themselves, their lives, interests, hobbies. All this transforms classes in the discipline
of «Physical Education» from only physical activity to educational classes, puts it on a par with other major subjects
and undoubtedly increases the authority of the teacher of physical education.
