Виокремлено шляхи формування професійних компетентностей у педагогів, акцентовано увагу на цифровій компетентності як інтегрованій здатності у смарт-навчанні. Дефініція “компетентність” висвітлює аспекти поведінки людини, пов’язані з виконанням роботи, визначає основну характеристику особистості, яка досягла або здатна досягти високих результатів у відповідній діяльності. Автор зауважує, що професійна компетентність розуміється як інтегральна характеристика особистості, визначає здатність вирішувати професійні проблеми й типові професійні завдання, що виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності, з використанням знань, професійного й життєвого досвіду, цінностей і нахилів. З’ясовано, що інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Зауважено, що цифрова компетентність викладача закладу вищої освіти характеризується наявністю знань, умінь, навичок роботи із цифровими технологіями та сформованістю певних професійно важливих якостей. Цифрова компетентність викладача передбачає: здатність до систематизації й узагальнення інформації, знайденої on-line; мистецтво критичного мислення; вміння читати та розуміти в динамічному та непослідовному гіпертекстуальному середовищі; вміння конструювати інформаційні бази з різних джерел, опираючись на здатність зібрати та оцінити факти та судження без упереджень; роботу з пошуковим сервісом у мережі Інтернет; уміння керувати “мультимедійним потоком”, використовуючи інформаційні фільтри; вміння створювати “персональну інформаційну стратегію” та здійснювати portfolio-підхід із відбором джерел та механізмів доставки; усвідомлення співпраці з іншими учасниками процесу; розуміння проблеми та здатність одержати необхідну інформацію; розуміння підтримуючих традиційних форм змісту інформації за допомогою телекомунікаційних засобів; розуміння відносності суджень щодо законності та значимості довідкового матеріалу з гіпертекстовими зв’язками.
The ways to develop the future educators’ professional competencies are outlined in the article. It focuses on digital competence as an integrated ability in smart learning. The "competence" definition makes clear the aspects of human behavior related to the work execution, defines a basic characteristic of a person who has achieved or is able to achieve high results in relevant activities. The author notes that the professional competence is understood as an integral characteristic of the individual, defines the ability to solve professional problems and typical professional problems that arise in real situations of professional activity, using knowledge, professional and life experience, values and inclinations. It turns out that digital competence involves confident and at the same time critical, usage of informationally communicative technologies for creation and searching process, information exchange at work, in public space and in private communication. The article points out that the teacher’s digital competence of a higher educational institution is characterized by the knowledge availability, skills, working skills with digital technologies and the certain professionally important qualities formation. The teacher’s digital competence implies: the ability to systematize and summarize on-line found information; the art of critical thinking; ability to read and understand in a dynamic and inconsistent hyper-textual environment; ability to construct information bases from different sources, relying on the ability to gather and evaluate facts and judgments without prejudice; work with searching service on the Internet; ability to manage "multimedia flow" using information filters; ability to create a "personal information strategy" and carry out a portfolio approach with the selection of sources and delivery mechanisms; cooperation awareness with other participants of the process; the problem understanding and the ability to obtain the necessary information; understanding of supporting traditional forms of information content by means of telecommunications; understanding the relevance of judgments about the validity and significance of hypertext-related reference material.
