В статті висвітлено здійснений емпіричний аналіз наукових досліджень дактильного та міміко-жестового мовлення, що засвідчив неоднозначність підходів до невербальної комунікації осіб з порушеннями слуху, зокрема, як складової педагогічної компетенції сурдопедагога. А також, представлено аналіз даних експерименту, проведеного за розробленою авторською методикою дослідження особливостей становлення дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів, що показав відмінність між студентами-сурдопедагогами, яка визначилась за основними критеріями: мірою орієнтованості в існуючій об’єктивній інформації; характером переходу від теорії до практики; введенням дактильного та міміко-жестового мовлення в комплекс знакових засобів; систематизацією знакових засобів. Описано виявлену відмінність у проявлених та зафіксованих 4 рівнях сформованості дактильного та міміко-жестового мовлення у майбутніх сурдопедагогів. Доведено, що дана відмінність полягає у психологічних чинниках, що детермінують динаміку засвоєння студентами-сурдопедагогами дактильного та міміко-жестового мовлення.
В статье освещен осуществлённый эмпирический анализ научных исследований дактильной и мимико-жестовой речи, который показал неоднозначность подходов к невербальной коммуникации лиц с нарушениями слуха, в частности, как составляющей педагогической компетенции сурдопедагога. А также, представлен анализ данных эксперимента, проведенного по разработанной авторской методике исследования особенностей становления дактильной и мимико-жестовой речи у будущих сурдопедагогов, что показал различие между студентами-сурдопедагогами, которое определилось по основным критериям: степенью ориентированности в существующей объективной информации; характером перехода от теории к практике; введением дактильной и мимико-жестовой речи в комплекс знаковых средств; систематизацией знаковых средств. Описано выявленное отличие в проявленных и зафиксированных 4 уровнях сформированности дактильной и мимико-жестовой речи у будущих сурдопедагогов. Доказано, что данное отличие заключается в психологических факторах, детерминирующих динамику усвоения студентами-сурдопедагогами дактильной и мимико-жестовой речи.
The article analyzes the empirical analysis of scientific research on finger spelling speech and sign language, which has shown the ambiguity of approaches to nonverbal communication of hearing impaired persons, in particular, as a component of the pedagogical skill of the teacher of hearing impaired children. Also, an analysis of the data of the experiment conducted on the author’s methodology for studying the peculiarities of the formation of finger spelling speech and sign language in future teacher of hearing impaired children was presented, which showed the difference between students deaf and hearing-impaired teaching, which was determined by the main criteria: the degree of orientation in the existing objective information; the nature of the transition from theory to practice; the introduction of finger spelling speech and sign language in the complex of sign means; systematization of sign means. The revealed difference in the manifested and recorded 4 levels of formation of finger spelling speech and sign language in future teacher of hearing impaired children is described. It is proved that this difference lies in the psychological factors that determine the dynamics of assimilation by students deaf and hearing-impaired teaching of finger spelling speech and sign language.
