Стаття присвячена широкій і багатогранній темі глобального
громадянського суспільства. У першій частині статті розглянуто
поняття національного громадянського суспільства та глобального
громадянського суспільства в напрацюваннях представників європейської
критичної теорії. На цій підставі показано проблемні моменти, пов’язані з
ідентифікацією атрибутивних ознак глобального громадянського
суспільства – ознак, які би вказували на те, що глобальне громадянське
суспільство є сформованою, інституціоналізованою сутністю, і
характеризується автономним статусом по відношенню як до
глобального капіталістичного господарства, так і до наднаціональних
державних утворень. У другій частині статті здійснено перехід до світ-
системного аналізу Імануїла Валерстайна. Окреслено поняття
громадянського суспільства як, можливо, третього структурного
елементу європейської капіталістичної світ-економіки. Показано причини
та особливості його появи, а також функції, які воно виконує в модерній
світ-системі. Розглянуто будову громадянського суспільства і продемонстровано, що воно складається з двох площин: інституційної та
дискурсивної. На підставі окремих положень світ-системного аналізу
Імануїла Валерстайна стосовно тематики громадянського суспільства,
окреслено контури глобального громадянського суспільства як скоріше
ідеологічної обіцянки епохи лібералізму, аніж як проекту, що може бути
втілений у практику.
The article is devoted to the broad and complicated theme of global
civil society. In the first part of the article the concept of national civil society and
global civil society in the workings of representatives of European critical theory is
considered. On this basis, the problem points connected with the identification of
the attributes of a global civil society are shown – attributes, indicating that the
global civil society is a formed, institutionalized entity, and characterized by an
autonomous status in relation to both the global capitalist economy and to
supranational state entities. In the second part of the article the transition to the
Immanuel Wallerstein’s world-systems analysis was made. The concept of civil
society as possibly the third structural element of the European capitalist world-
economy is outlined. The reasons and features of its appearance, as well as the
functions that it performs in the modern world-system, are shown. The structure of
civil society is considered and it is demonstrated that it consists of two
dimensions: an institutional and discursive one. On the basis of certain provisions
of Immanuel Wallerstein’s world-system analysis concerning the subject of civil
society, the contours of global civil society are outlined as an ideological promise
of the era of liberalism rather than as a project that can be put into practice.
