The article discovered the new methodological possibility of reconstruction, which in cognitive
linguistics began to be applied to other, broader tasks associated with the need to restore structures of
consciousness, which include newspaper synoptic texts (hereinafter – NST) as mental formations. Active
decoding of innersemantic elements of NST revealed stylistic devices based on the interaction of 1) the
vocabulary and contextual meanings (metaphor, metonymy, irony), 2) primary and derivative meanings
(zeugma, pun), 3) the logical and emotional meanings (epithet, oxymoron), 4) logical and nominative
meanings (antonomasia), as well as the one 5) that provide additional characteristics of the object of
description (hyperbole, comparison).
It was determined that the primary means of NST based on the interaction of vocabulary and contextual
meanings is metaphor and during the process of reconstruction it became possible to divide it into four types:
nominative, figured, cognitive and generalized. Three models of determined analogical transformation from
the name of the weather phenomena to the result of the name, from the name of action to the action object
name, from the name of the piece of weather phenomena to the name of a weather phenomena as well as two
directions of semantic reconsideration of the phenomena associated with weather forecasting which are the
violation of the ritual and habits of everyday life and the representation of the obscurity of the attitude to the
weather phenomena were defined.
The article proves that less productive NST images in the studied languages are those that are based on
the interaction of basic and derivative meanings and logical and emotional meanings. Among the most
common means of providing additional characteristics to description of hyperbole is revealed which aim is to express exaggerated attitude to weather forecast scenario and comparison to appeal to the readers’
experience and memory, which helps them to identify the information provided by the author.
У статті розглядаються нові методологічні можливості прийому реконструкції, який у
когнітивній лінгвістиці почали застосовувати для виконання інших – ширших завдань, пов’язаних з
необхідністю відновлення структур свідомості, до яких належать і газетні синоптичні тексти (далі
– ГСТ) як ментальні утворення. Здійснюється декодування внутрішньосемантичних елементів ГСТ,
серед яких образно-стилістичні засоби, які базуються на взаємодії 1) словникового та
контекстуального значень (метафора, метонімія, іронія), 2) основного та похідного значень (зевгма,
гра слів), 3) логічного та емотивного значень (епітет, оксюморон), 4) логічного та номінативного
значень (антономазія), а також ті, 5) що надають додаткової характеристики об’єкту опису
(гіпербола, порівняння).
Установлено, що основним засобом ГСТ, що базується на взаємодії словникового та
контекстуального значень, є метафора, у ході реконструкції якої вдалося визначити чотири її типи:
номінативні метафори, образні, когнітивні та генералізуючі. Визначено 3 моделі метонімічного
перенесення, серед яких: назва явища погоди – назва результату дії, назва дії – назва об’єкта дії, назва
частини явища погоди – назва цілого явища погоди, а також 2 напрями семантичного переосмислення
явищ, пов’язаних із прогнозуванням погоди: порушення ритуальності та звичності повсякденного
життя та репрезентація завуальованості ставлення до зображуваних явищ погоди.
Зафіксовано, що менш продуктивними образними засобами в ГСТ досліджуваних мов є ті, що
засновані на взаємодії основного й похідного значень та логічного й емотивного значень, а серед
найтиповіших засобів, що надають додаткової характеристики об’єкту опису, виявлено гіперболу –
для вираження надмірного переживання сценарію розгортання погодних умов, та порівняння – для
апелювання до досвіду та пам’яті читачів, що допомагає їм увиразнити запропоновану автором
інформацію.
