DSpace at library NPU Dragomanova » Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова » Серія 09. Сучасні тенденції розвитку мов » Випуск 17 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/21537
Title: Figurative and Stylistic Elements Reconstruction of Newspaper Synoptic Texts (Based on the English, German, Polish and Ukrainian Languages)
Other Titles: Реконструкція образно-стилістичних елементів газетних синоптичних текстів (на матеріалі англійської, німецької, польської та української мов)
Authors: Kolomiiets, Olena M.
Коломієць, О. М.
Keywords: reconstruction
newspaper synoptic text
figurative and stylistic element
stylistic device
innersemantic elements
реконструкція
газетний синоптичний текст
образно-стилістичний елемент
стилістичний прийом
внутрішньо семантичні елементи
Issue Date: 2018
Publisher: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова
Citation: Kolomiiets, O. M. Figurative and Stylistic Elements Reconstruction of Newspaper Synoptic Texts (Based on the English, German, Polish and Ukrainian Languages) / O. M. Kolomiiets // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9 : Сучасні тенденції розвитку мов : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. – Вип. 17. – С. 81-98.
Abstract: The article discovered the new methodological possibility of reconstruction, which in cognitive linguistics began to be applied to other, broader tasks associated with the need to restore structures of consciousness, which include newspaper synoptic texts (hereinafter – NST) as mental formations. Active decoding of innersemantic elements of NST revealed stylistic devices based on the interaction of 1) the vocabulary and contextual meanings (metaphor, metonymy, irony), 2) primary and derivative meanings (zeugma, pun), 3) the logical and emotional meanings (epithet, oxymoron), 4) logical and nominative meanings (antonomasia), as well as the one 5) that provide additional characteristics of the object of description (hyperbole, comparison). It was determined that the primary means of NST based on the interaction of vocabulary and contextual meanings is metaphor and during the process of reconstruction it became possible to divide it into four types: nominative, figured, cognitive and generalized. Three models of determined analogical transformation from the name of the weather phenomena to the result of the name, from the name of action to the action object name, from the name of the piece of weather phenomena to the name of a weather phenomena as well as two directions of semantic reconsideration of the phenomena associated with weather forecasting which are the violation of the ritual and habits of everyday life and the representation of the obscurity of the attitude to the weather phenomena were defined. The article proves that less productive NST images in the studied languages are those that are based on the interaction of basic and derivative meanings and logical and emotional meanings. Among the most common means of providing additional characteristics to description of hyperbole is revealed which aim is to express exaggerated attitude to weather forecast scenario and comparison to appeal to the readers’ experience and memory, which helps them to identify the information provided by the author.
У статті розглядаються нові методологічні можливості прийому реконструкції, який у когнітивній лінгвістиці почали застосовувати для виконання інших – ширших завдань, пов’язаних з необхідністю відновлення структур свідомості, до яких належать і газетні синоптичні тексти (далі – ГСТ) як ментальні утворення. Здійснюється декодування внутрішньосемантичних елементів ГСТ, серед яких образно-стилістичні засоби, які базуються на взаємодії 1) словникового та контекстуального значень (метафора, метонімія, іронія), 2) основного та похідного значень (зевгма, гра слів), 3) логічного та емотивного значень (епітет, оксюморон), 4) логічного та номінативного значень (антономазія), а також ті, 5) що надають додаткової характеристики об’єкту опису (гіпербола, порівняння). Установлено, що основним засобом ГСТ, що базується на взаємодії словникового та контекстуального значень, є метафора, у ході реконструкції якої вдалося визначити чотири її типи: номінативні метафори, образні, когнітивні та генералізуючі. Визначено 3 моделі метонімічного перенесення, серед яких: назва явища погоди – назва результату дії, назва дії – назва об’єкта дії, назва частини явища погоди – назва цілого явища погоди, а також 2 напрями семантичного переосмислення явищ, пов’язаних із прогнозуванням погоди: порушення ритуальності та звичності повсякденного життя та репрезентація завуальованості ставлення до зображуваних явищ погоди. Зафіксовано, що менш продуктивними образними засобами в ГСТ досліджуваних мов є ті, що засновані на взаємодії основного й похідного значень та логічного й емотивного значень, а серед найтиповіших засобів, що надають додаткової характеристики об’єкту опису, виявлено гіперболу – для вираження надмірного переживання сценарію розгортання погодних умов, та порівняння – для апелювання до досвіду та пам’яті читачів, що допомагає їм увиразнити запропоновану автором інформацію.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/21537
Appears in Collections:Випуск 17

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Olena M. Kolomiiets.pdf559.21 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.