У статті розглянуто проблеми корекції самооцінки дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як засобу
попередження порушень поведінки; висвітлено її роль у формуванні соціальної поведінки та адаптивної поведінки; розкрито сучасні погляди на несформованість адаптивної поведінки учнів з порушеннями інтелекту як прояву девіантної поведінки; запропоновано спеціальні прийоми роботи, що дозволяють дітям наочно визначати рівень своїх можливостей і практично оцінювати їх з наступним оцінюванням з боку вчителя і колективу: формування самооцінки на основі активної діяльності, з урахуванням своєрідності пізнавальної діяльності і підвищеної орієнтації на оцінку дорослого, застосування різних форм спільної роботи дітей під час навчання. У кінці статті автор узагальнює викладений матеріал, зазначає перспективні напрямки розвитку проблеми профілактики девіантної поведінки дітей з порушеннями інтелекту.
В статье рассмотрены проблемы коррекции самооценки детей с нарушениями интеллектуального развития как
средства предупреждения нарушений поведения; показана её роль в формировании социального поведения и адаптивного
поведения; раскрыты современные взгляды на несформированность адаптивного поведения учеников с нарушениями интеллекта как проявления девиантного поведения; предложены специальные приемы работы, которые позволяют детям наглядно определить уровень своих возможностей и практически оценивать их с последующим оцениванием со стороны учителя и коллектива: формирование самооценки на основе активной деятельности, с учетом своеобразия познавательной деятельности и повышенной ориентации на оценку взрослого, применение различных форм общей работы детей во время учебы. В конце статьи автор обобщает изложенный материал, указывает перспективные направления развития проблемы
профилактики девиантного поведения детей с нарушениями интеллекта.
The article deals to the problem of self-correction of children with intellectual disabilities as a means of preventing violations of conduct; It shows its role in shaping social behavior and adaptive behavior; revealed modern views on the aborted adaptive behavior of students with intellectual disabilities as a manifestation of deviant behavior; offered special work techniques that allow children to visually determine the level of their capabilities and virtually evaluate them, followed by estimation by teachers and staff: the formation of the self-assessment on the basis of vigorous activity, taking into account the peculiarities of cognitive activity and increased focus on evaluation of the adult, the use of various forms of common work children during their studies. At the end of the article the author summarizes the presentation, indicating promising areas of prevention of deviant behavior problems of children with intellectual disabilities.