У дисертації досліджується проблема формування готовності
майбутнього вчителя музики до виконавсько-інтерпретаційної діяльності у
процесі інструментального навчання. Конкретизовано поняття «готовність до
виконавсько-інтерпретаційної діяльності», розкриті теоретичні та практичні
аспекти формування цього феномена. Доведено ефективність формування
готовності майбутнього вчителя музики до виконавсько-інтерпретаційної
діяльності за умов впровадження експериментальної методики, яка забезпечує динаміку формування рівнів досліджуваної готовності від
низького до високого. Дана методика передбачає: розвиток спонукальних
мотивів щодо самостійного створення інтерпретації музичного
твору,поглиблення здатності до опанування музично-аналітичним
мисленням, підвищення рівня творчої активності та здатності до
рефлексивного осмислення результатів виконавсько-інтерпретаційної
діяльності. Узагальнення результатів упровадження експериментальної
методики у практику мистецьких ВНЗ України і Китаю дозволило визначити
педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя музики до
виконавсько-інтерпретаційної діяльності у процесі інструментального
навчання.
Практичним результатом впровадження розробленої та апробованої
моделі формування готовності майбутнього вчителя музики до виконавсько-
інтерпретаційної діяльностіу процесі інструментального навчання є
позитивна динаміка зростання всіх структурних компонентівдосліджуваного
педагогічного явища, що дає підстави зазначити доцільність та
перспективність її застосування для підвищення ефективності фахової
підготовки майбутніх учителів музики у системі вищої музично-педагогічної
освіти.
В диссертации исследуется проблема формирования готовности
будущего учителя музыки к исполнительской-интерпретационной
деятельности в процессе инструментального обучения. Конкретизировано
понятие «готовность к исполнительско-интерпретационной деятельности»,
раскрыты теоретические и практические аспекты формирования этого
феномена. Доказана эффективность формирования готовности будущего
учителя музыки к исполнительско-интерпретационной деятельности в
условиях внедрения экспериментальной методики, которая обеспечивает
динамику формирования уровней исследуемой готовности от низкого до
высокого. Данная методика предусматривает: развитие побудительных
мотивов относительно самостоятельного создания интерпретации
музыкального произведения, углубления способности к овладению
музыкально-аналитическим мышлением, повышение уровня творческой
активности и способности к рефлексивному осмыслению результатов исполнительско-интерпретационной деятельности. Обобщение результатов
внедрения экспериментальной методики в практику художественных
ВУЗУкраины и Китая позволило определить педагогические условия
формирования готовности будущего учителя музыки к исполнительско-
интерпретационной деятельности в процессе инструментального обучения.
Практическим результатом внедрения разработанной и
апробированной модели формирования готовности будущего учителя
музыки к исполнительско-интерпретационной деятельности в процессе
инструментального обучения является положительная динамика роста всех
структурных компонентов исследуемого педагогического явления, дает
основания отметить целесообразность и перспективность ее применения для
повышения эффективности профессиональной подготовки будущих учителей
музыки в системе высшего музыкально-педагогического образования.
In the dissertation the problem of formation of readiness of the future teacher
of music to performance-interpretation of the tool in the study. Concretized the
concept of «readiness-performing interpretative activity», revealed the theoretical
and practical aspects of this phenomenon. The efficiency of formation of readiness
of the future teacher of music to performance-interpretation of the conditions for
the implementation of experimental technique that provides dynamic formation
studied levels of readiness from low to high. This method involves: developing
incentives on creating independent interpretation of a musical work, deepening the
ability to capture musically analytical thinking, enhance creative activity and
capacity for reflective thinking, interpretation of results of performing activities.
Summary results of the implementation of experimental techniques in the practice
of art universities of Ukraine and China allowed to define pedagogical conditions
of formation of readiness preparedness for future teachers of music-performing
interpretative activity in the instrumental training.
The practical result of the implementation developed and tested methodical
model of readiness of the future teacher of music to performance-interpretation of
the process tool training is a positive trend of growth of all structural components
of the studied pedagogical phenomenon that gives rise to note the feasibility and
prospects of its use to improve the professional training of future music teachers in
higher educational musical education.
