DSpace at library NPU Dragomanova » Автореферати та дисертації » Автореферати »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14906
Title: Феномен Виникаючої церкви у контексті теологічних та еклезіологічних трансформацій у сучасному західному протестантизмі
Authors: Соловій, Роман Павлович
Keywords: виникаюча церква
протестантизм
богослов’я
постмодернізм
еклезіологія
царство Боже
постконсерватизм
постлібералізм
ортопраксія
Появляющаяся церковь
протестантизм
богословие
постмодернизм
экклесиология
царство Божие
постконсерватизм
постлиберализм
ортопраксия
Emerging church
Protestantism
theology
postmodernism
ecclesiology
the Kingdom of God
post-conservatism
post-liberalism
orthopraxy
Issue Date: 2017
Publisher: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова
Citation: Соловій Р. П. Феномен Виникаючої церкви у контексті теологічних та еклезіологічних трансформацій у сучасному західному протестантизмі : автореферат дис. ... докт. філос. наук : 09.00.14 / Роман Павлович Соловій ; наук. конс. Віктор Дмитрович Бондаренко ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. – 41 с.
Abstract: У дисертації вперше у вітчизняному богослов’ї та релігієзнавстві здійснено комплексний аналіз Виникаючої церкви як альтернативного богословського дискурсу, релігійно-культурного феномену та інноваційної еклезіологічної моделі західного євангельського протестантизму в контексті постмодерну. Автором виявлено соціально- релігійні передумови, світоглядно-богословський контекст та історико-культурні 36 чинники утворення церкви, з’ясовано конфесійну, богословську та географічну варіативність її виражень. В результаті аналізу першоджерел встановлено актуальні характеристики церкви, котра, попри властиву їй структурну аморфність, визначається як когерентний релігійний феномен, що виражає себе за допомогою дискурсивних і практичних орієнтацій, які надають йому єдності і відносної стабільності. На зародження церкви та формування предметної структури її богословського дискурсу істотний вплив справили постліберальна та постконсервативна парадигми, радикальна ортодоксія, місіональне богослов’я, нове чернецтво та християнський рух за соціальну справедливість. Доведено, що за своєю природою Виникаюча церква є перш за все еклезіологічним експериментом, богословські контури якого окреслюють «покірна» епістемологія, постмодерістська герменевтика, оптимістична антропологія та сотеріологічний інклюзивізм. Обґрунтовано, що у богослов’ї Виникаючої церкви смислове поле концепту царства Божого розширюється у напрямі етико- антропологічної проблематики, ортопраксії та соціального богослов’я.
В диссертации впервые в отечественном богословии и религиоведении осуществлен комплексный анализ Появляющейся церкви как альтернативного богословского дискурса, религиозно-культурного феномена и инновационной экклесиологической модели западного евангельского протестантизма в контексте постмодерна. Автором выявлены социально-религиозные предпосылки, мировоззренчески-богословский контекст и историко-культурные факторы образования церкви, выяснено конфессиональную, богословскую и географическую вариативность ее выражений. В результате анализа первоисточников установлено актуальные характеристики церкви, которая, несмотря на свойственную ей структурную аморфность, определяется как когерентный религиозный феномен, выражающий посредством дискурсивных и практических ориентаций, которые придают ему единства и относительной стабильности. Последователи церкви настаивают, что переход от модерна к постмодернистской эпохе требует переосмысления всех аспектов христианства. Этот императив определяет ключевые черты движения: осознание частности и фрагментарности знаний о реальности и открытость к межрелигиозному диалогу. Для богословских поисков движения свойственный отказ от фиксированных формул, приверженность богословскому 37 плюрализму. Собственно богословие воспринимается как постоянный разговор и стремление к красоте и Божьей истине, а не как систематизация логических утверждений, текстовых аргументов и доктринальных формулировок. Для литургических практик движения свойственно стремление возродить христианские богослужебные традиции и творчески воплотить их в постмодернистском контексте, используя средства искусства и современные технологии. Церковь придерживаются децентрализованного подхода к организационным структурам, предпочитая сетевые, а не иерархические формы церковной организации. На зарождение церкви и формирование предметной структуры ее богословского дискурса существенное влияние оказали постлиберальная и постконсервативная парадигмы, радикальная ортодоксия, миссиональное богословие, новое монашество и христианское движение за социальную справедливость. Доказано, что по своей природе Появляющаяся церковь является прежде всего экклесиологическим экспериментом, богословские контуры которого определяют «смиренная» эпистемология, постмодернистская герменевтика, оптимистичная антропология и сотериологический инклюзивизм. Обосновано, что в богословии Появляющейся церкви смысловое поле концепта царства Божьего расширяется в направлении этико- антропологической проблематики, ортопраксии и социального богословия.
This thesis, for the first time on a national scale in theological and religious studies, carried out a comprehensive analysis of the Emerging Church as an alternative theological discourse, a religious and cultural phenomenon, and an innovative ecclesiological model of Western Evangelical Protestantism in a postmodern context. The author uncovers the social and religious background; the philosophical-theological context, together with historical and cultural factors in the formation of the Church. In addition, its denominational, theological and geographical expressions are clarified. Based on the analysis of primary sources, relevant characteristics of the Emerging Church were established, which, despite its structural amorphousness is defined as a coherent religious phenomenon expressed in discursive and practical orientations that provide the Church with unity and relative stability. The origin of the Church and formation of its theological discourse subject structure was significantly influenced by a post-liberal and post-conservative paradigm, Radical Orthodoxy, missional theology, as well as the new monasticism and the Christian movement for social justice. The author demonstrates that the Emerging Church is, by its nature, primarily an ecclesiological experiment with theological contours defined by its “chastened” epistemology, postmodern hermeneutics, optimistic anthropology and soteriological inclusivism. The author establishes that in Emerging Church theology the semantic field of the Kingdom of God expands toward an ethical and anthropological perspective, orthopraxy and social theology.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14906
Appears in Collections:Автореферати

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Solovii.pdf459.02 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.