DSpace at library NPU Dragomanova » Автореферати та дисертації » Автореферати »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14903
Title: Громадянська релігія в українських реаліях: філософсько-релігієзнавчий аналіз
Authors: Слубська, Анна Ярославівна
Keywords: державно-конфесійні відносини
громадянське супільство
громадянська релігія
громадянська церква
Революція Гідності
трансформації
государственно-конфессиональные отношения
гражданское общество
гражданская религия
гражданская церковь
Революция Достоинства
трансформации
state-confessional relations
civil society
civil religion
civil church
the Revolution of Dignity
transformations
Issue Date: 2017
Publisher: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова
Citation: Слубська А. Я. Громадянська релігія в українських реаліях: філософсько-релігієзнавчий аналіз : автореферат дис. ... канд. філос. наук : 09.00.11 / Анна Ярославівна Слубська ; наук.кер. Ірина Вікторівна Богачевська ; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2017. – 21 с.
Abstract: У дисертації вперше в українському релігієзнавстві на основі комплексного аналізу широкого кола теоретичної літератури та документальних джерел, переважна більшість яких раніше не була об’єктом релігієзнавчого осмислення, здійснено цілісне дослідження розгортання феномену громадянської релігії в Україні у площині «держава – релігійні інституції – громадянське суспільство» та її виявів під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Доведено, що українська модель громадянської релігії не є спонтанним явищем, викликаним суспільно-політичною кризою, а виявляється феноменом розвитку державно-суспільно-релігійних відносин протягом всього існування незалежної держави. Її фундаментом є полірелігійність та поліконфесійність полієтнічного населення країни, яке має історично зумовлений високий рівень релігійної толерантності та суспільної довіри до релігійних інституцій, які історично дистанційовані від влади й наближені до суспільства; партнерсько-симбіотична модель державно-церковних відносин, сформована на демократичному законодавстві, що гарантує всім релігійним організаціям рівні права і не надає преференцій жодній з них, зокрема щодо формування загальної суспільної ідеології; формування релігійної мережі незалежної України як складової громадянського суспільства, створення ефективних міжрелігійних і міжконфесійних громадських організацій, модеруючих взаємодію з органами державної влади й іншими сегментами громадянського суспільства. Громадянська релігія в Україні є виявом «демократії прямої дії». Вона не створюється та не керується ані державою, ані політичними силами, ані релігійними інституціями, ані громадянськими об’єднаннями, принципово від них відмежовуючись, стоїть над конфесійними й етнічними перегородками, виконуючи націєконсолідуючу функцію, легітимує та сакралізує ті форми та інститути державної влади й політичні постаті, що сприяють формуванню сильної суверенної української держави на національних аксіологічних засадах та історично сформованих духовних принципах. Громадянська релігія реалізується через нову символічну комунікацію, яка легітимізує сучасний етап демократизації суспільства. Її політичні ритуали формують в суспільній свідомості єдину систему цінностей, конституюючи через громадянську релігію фрейм соціально-політичної ідентичності. Це дає шанс розколотому українському суспільству консолідуватися на основі спільної причетності до національно-демократичних перетворень, подолати застарілі роз’єднуючі стереотипи суспільної свідомості в політиці й міжконфесійних відносинах.
В диссертации впервые в украинском религиоведении на основе комплексного анализа широкого круга теоретической литературы и документальных источников, большинство из которых ранее не было объектом религиоведческого осмысления, осуществлено целостное исследование развертывания феномена гражданской религии в Украине в плоскости «государство – религиозные институты – гражданское общество» и ее проявлений во время Оранжевой революции и Революции Достоинства. Доказано, что украинская модель гражданской религии – не спонтанное явление, вызванное общественно-политическим кризисом, а феномен развития государственно-общественно-религиозных отношений на протяжении всего существования независимого государства. Ее фундаментом является полирелигиозность и поликонфессиональность полиэтнического населения страны, демонстрирующего исторически обусловленный высокий уровень религиозной толерантности и общественного доверия к религиозным институтам, которые исторически дистанцированы от власти и приближены к обществу; партнерско- симбиотическая модель государственно-церковных отношений, сформированная на демократическом законодательстве, гарантирует всем религиозным организациям равные права и не предоставляет преференций ни одной из них, в частности по формированию общей общественной идеологии; формирование религиозной сети независимой Украины как составляющей гражданского общества, создание эффективных межрелигиозных и межконфессиональных общественных организаций, модерирующих отношения с органами государственной власти и другими сегментами гражданского общества. Гражданская религия в Украине рассматривается как проявление «демократии прямого действия», которое не создается и не управляется ни государством, ни политическими силами, ни религиозными институтами, ни гражданскими объединениями, принципиально от них отграничиваясь, стоит над конфессиональными и этническими преградами, выполняя нациеконсолидирующую функцию, легитимизирует и сакрализует формы и институты государственной власти и политические фигуры, способствующие формированию сильного суверенного украинского государства на национальных аксиологических принципах и исторически сложившемся духовном фундаменте. Доказано, что гражданская религия реализуется через новую символическую коммуникацию, легитимизирующую современный этап демократизации общества. Ее политические ритуалы формируют в общественном сознании единую систему ценностей, конституируя через гражданскую религию новый фрейм социально- политической идентичности. Это дает шанс консолидировать расколотое украинское общество на основе сопричастности к национально-демократическим преобразованиям, преодолеть устаревшие разъединяющие стереотипы общественного сознания в политике и межконфессиональных отношениях.
Dissertation develops the complete research of the civil religion phenomenon in the “state – religion institutions – civil society” level during The Orange Revolution and The Revolution of Dignity based on a wide range of theoretical literature and documental resources most of which were never taken as an object of religious studies. It has been proved that Ukrainian model of the civil religion is not a spontaneous phenomenon raised by the civil and political crisis but the phenomenon of developing state-civil-religious relationships during the whole history of independent state existence. It’s base on polyreligious and polyconfessionality of the polyethnical population of the country demonstrating historically determined level of high religion tolerance and civil trust in religious institutions which were never close to political power and were close to the society. Civil religion in Ukraine is being considered as the manifestation of the “democracy of straight action” which is not created or controlled either by the government and political powers or civil associations, and being separated from those mentioned above, stands above confessional and ethnic borders, carrying out consolidation function, legitimizing and sacralizating state institutions and politicians who develop powerful independent Ukrainian state. In dissertation it has been proved that civil religion manifests through the new symbolic communication legitimizing the new stage of democratization of the society.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14903
Appears in Collections:Автореферати

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Slubska.pdf264.54 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.