Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування
психологічних особливостей навчального спілкування студентів -
сурдопедагогів.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й
результати експериментального дослідження проблеми формування
навчального спілкування студентів - сурдопедагогів.
У дослідженні виділено стилі спілкування(в межах виду діяльності
(навчальної); спілкування спрямоване на перспективу особистісного розвитку;
спілкування, спрямоване на перспективу кар’єрного зростання; спілкування, спрямоване на досконале оволодіння професією; спілкування заради
спілкування (вербалізація); спілкування, насичене певним змістом; спілкування
з метою дотримання або встановлення міжособистісних взаємин; визначено
типи (життєво-розбудовно-орієнтований, культурно-орієнтований, навчально-
виконавсько-орієнтований, професійно-творчо-орієнтований), критерії та рівні
(стартовий, низький, середній, високий) сформованості навчального
спілкування студентів-сурдопедагогів; виявлено діапазон контактів у
взаєминах: студент – дитина або група дітей із вадами слуху; студент – студент
або група студентів; студент – викладач (викладачі).
Розроблені психологічні підходи та модель ефективності формування
навчального спілкування студентів-сурдопедагогів.
Диссертация посвящена проблеме изучения особенностей учебного
общения студентов-сурдопедагогов. В работе представлены результаты анализа
теоретических подходов и экспериментальное исследование проблемы
формирования учебного общения студентов-сурдопедагогов.
Результаты теоретического анализа позволили раскрыть сущность
общения и выделить его структурные компоненты.
Доказано, что общение имеет собственную модификацию, которая
проявляется в стилях, формах, раскрыты возрастные особенности общения
студентов, направленность общения, показана зависимость общения студентов
от характера взаимоотношений.
Результаты анализа данных констатирующего эксперимента показали,
что студенты-сурдопедагоги отличаются между собой разным уровнем
учебного общения. Выявлено четыре уровня сформированности общения
студентов-сурдопедагогов в процессе обучения, а именно: стартовый, низкий,
средний, высокий.
Обобщение результатов констатирующего эксперимента позволило
выделить четыре типа учебного общения студентов-сурдопедагогов в
зависимости от личностной направленности: жизненно-ориентированное
общение, культурно-ориентированное общение, учебно-исполнительски-
ориентированное общение, профессионально-ориентированное общение.
Доказано, что в период обучения на темп формирования
сурдопедагогического общения влияет собственный индивидуальный
коммуникативный стиль. На сущность общения влияет диапазон выбора
характера взаимоотношений, к которым отнесены следующие: общение в
рамках учебной деятельности; общение, направленное на перспективу личностного развития; общение, направленное на перспективу карьерного
развития; общение, направленное на овладение профессией; общение ради
общения (вербализация); общение, наполненное определённым содержанием;
общение с целью соблюдения или установления межличностных
взаимоотношений.
Разработана модель эффективности формирования учебного общения
студентов-сурдопедагогов.
Анализ результатов формирующего эксперимента показал существенные
улучшения, зафиксированные в уровнях общения в учебном процессе
студентов-сурдопедагогов.
This thesis studies the problem of developing psychological features of
academic communication between student teachers of hearing-impaired people.
This paper offers theoretical generalization and experimental research of the
problem of developing academic communication between student teachers of
hearing-impaired people.
The thesis highlights communication styles [communication as part of
(academic) activity; communication aimed at personal development prospects;
communication aimed at career growth prospects; communication aimed at in-depth
mastering of a profession; communication for the sake of communication
(verbalization); communication filled with certain content; communication for the
purpose of maintaining or establishing interpersonal relations]; defines the types (life
building-oriented, culture-oriented, education-and-performance-oriented, professional
creativity-oriented), criteria and levels (initial, low, medium, high) of development of
academic communication between student teachers of hearing-impaired people;
outlines the range of contacts in the following relations: student – hearing-impaired
child or children; student – student or group of students; student – lecturer(s).
Psychological approaches to and a model for development of effective
academic communication between student teachers of hearing-impaired people have
been devised.
.
