У дисертації вперше вводиться у науковий вжиток поетична спадщина
В. Малахієвої-Мирович та здійснюється спроба визначити місце поетеси в
російському літературному процесі ХХ століття.
В роботі розглядаються основні контексти, що обумовлюють типологічні та
індивідуальні особливості поезії В. Малахієвої-Мирович: біографічний контекст,
а також літературні контексти поезії некрасовської школи, символізму та
релігійної поезії.
У процесі контекстуального аналізу було виявлено особливості художнього
світовідчуття поетеси та поетики її текстів, котрі пізніше було простежено на
основних рівнях моделювання світу в її художній системі – просторово-часовому
та суб’єктному.
Системний аналіз поезії В. Малахієвої-Мирович показав, що її унікальність
пояснюється поєднанням релігійного світогляду та маргінальністю життєвої і
творчої стратегій.
Саме поєднання цих двох факторів забезпечило приналежність її поезії і до
провідної парадигми Срібного віку – символізму, і до парадигми «неофіційної»
поезії радянської епохи.
Об’єднання таких далеких один від одного контекстів у творчості
В. Малахієвої-Мирович стало однією із сполучних ланок, що сприяла єдності
російського літературного процесу ХХ століття.
В диссертации впервые вводится в научный обиход поэтическое наследие
В. Малахиевой-Мирович и осуществляется попытка определить место поэтессы в
русском литературном процессе ХХ века.
В работе рассматриваются основные контексты, которыми обусловлены как
типологические, так и индивидуальные особенности поэзии В. Малахиевой-
Мирович: биографический контекст, а также литературные контексты поэзии
некрасовской школы, символизма, религиозной поэзии. Выявленные в процессе
контекстуального анализа особенности художественного мировосприятия поэтессы
и поэтики ее текстов прослежены далее на основных миромоделирующих уровнях
ее художественной системы – пространственно-временном и субъектном.
Системный анализ поэзии В. Малахиевой-Мирович показал, что ее
уникальность обусловлена соединением религиозного мировоззрения с
маргинальной жизненной и творческой стратегией. Именно сочетание этих двух
факторов обеспечило принадлежность ее поэзии одновременно и ведущей
парадигме Серебряного века – символизму, и парадигме «неофициальной» поэзии
советской эпохи. Соединяя собой далекие друг от друга контексты, творчество
В. Малахиевой-Мирович выступило одним из соединительных звеньев русского
литературного процесса ХХ века, обеспечивающих его единство.
The thesis is the first one that introduces a poetic heritage of V. Malakhieva-
Myrovich into a scientific use and implements the trial to define her place in the
Russian literal process of the XX century.
Having defined a poetic system of V. Malakhieva-Myrovich as the system of
marginal type, the work highlights the contemporary views on the problem of literary
marginality and its criteria in details. Marginalism is recognized to be a system and
formative principle of V. Malakhieva-Myrovich poetry, therefore the main accent is
being done in the reveal of some artistic manifestations of the poetess marginal
awareness during a further analysis.
The typological features as well as an individual originality of her creative work are
being identified via the process of contextual analysis. While investigating a biographic
context of V. Malakhieva-Myrovich poetry the formative sources of her life and creative marginal position have been revealed, in particular, an intellectual impact of her friend,
namely, the philosopher Lev Shestov on her world view and poetry has been traced. The
literal contexts concerned the genesis of V. Malakhieva-Myrovich poetry (the poetry of
Nekrasov’s school and the symbolism) and the contexts of her typological proximity
(religious poetry and the poetry of the «lianozovo» school) have been analyzed.
The peculiarities of the poetess artistic world perception as well as the poetics of
her texts identified in the process of contextual analysis have been traced further on the
main world modelling levels of her artistic system, namely, on spartio-temporal and
subjective ones. An artistic space of V. Malakhieva-Myrovich’s poetry was formed to the
full according to the model of symbolism world duality, where a sacral level of the
highest and ideal origins could correlate with the secondary level of material phenomena.
All the corresponding oppositions (such as top-bottom, center-periphery, opened-closed
space) and motive-image embodiments of a world duality are followed in her poems. The
most intensive realization of the sacral contents of eternal being was attained via natural
figurativeness, whereas the lowest world was incarnated via the spaces of a «town-hell »
and «anti-home». A traditional symbolic motive of the fairway, represented as the «way
by» in the marginal artistic world of the poetess is endowed with a special originality.
The specificity of temporal structure and figurativeness of V. Malakhieva-
Myrovich’s poetry was caused by the intermixture of a symbolic world duality and a
marginal world perception.
Here, one can also find both a sacral background of the eternity and the being
background in a historic (biographical) time. Eternal sacral temporal background interacts
with the various manifestations of a historic and biographical (physical) time in the
poems of the poetess in complicated manner, modelling either the conflict between an
eternal being background and «the topic of the day » or the display of eternal through the
surface of temporal or their complicated intersection in the «intermediate» zones of an
oneirical chronotope. And, at the same time, the temporal characteristics of the poetess’s
artistic world are filled with value content, and everything that concerns eternity belongs
to a positive world pole whereas everything related to historical time belongs to a
negative one. Thus, a symbolic paradigm adherence of the poetess reflected in the most
direct and consistent way just in a temporal structure whereas the marginal component of
her creative work got its brighter display in the spatial characteristics of her artistic world.
Both the marginal and symbolic dominants of an artistic world of V. Malakhieva-
Myrovich are manifesting in a subject system and a subject figurativeness of her poetry.
Marginality reveals in the absence of personal integrity of her lyric personality, which
appears as the «conglomerate» of various personal «shells».
Such disunity of a lyric personality has been manifested in a poetic «myth about
Myrovich» that served as the second personality and a person’s double of the poetess as
well as in the reliativization of a gender basis of her lyric personality, whereas a
figurative level is realized via the symbolic character of her poems (butterfly-chrysalis).
The originality of V. Malakhieva-Myrovich’s artistic world is closely related to
her Ukrainian constituent. On a spatio-temporal level Ukraine is represented in her
poems as the «lost Elysium» and on a subjective one a Ukrainian identity of the poetess
manifests itself both in the linguistic characteristics and in a psychological plane of the
empathy to Ukrainian characters.
