Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2016.
Дисертація присвячена дослідженню психологічних механізмів розвитку професійної самосвідомості майбутніх учителів початкових класів.
Уточнено поняття “професійна самосвідомість особистості”, визначено теоретичні підходи до вивчення професійної Я-підструктури майбутніх педагогів початкової ланки шкільної освіти та створено теоретичну модель психологічних механізмів її розвитку в студентів-майбутніх учителів 1 – 4-х класів.
Емпірично виявлено структурні компоненти (когнітивний, афективний, поведінковий), критерії (уявлення про педагогічну професію, професійну спільноту, власний професійний потенціал і ступінь його відповідності вимогам даної трудової діяльності, загальне ставлення педагога до себе в цілому або до окремих сторін свого професійного “Я” зокрема, здатність до саморегуляції поведінки в конкретних ситуаціях педагогічної взаємодії), показники, особливості прояву, рівні (високий, середній, низький), динаміку, а також психологічні механізми – особистісні (рефлексія, ідентифікація, цілепокладання, особистісна зрілість) й професійні (ціннісні орієнтації та мотиви вибору професії як основа професійної спрямованості суб’єкта педагогічної діяльності, його емпатійні, комунікативні здібності) розвитку професійної самосвідомості студентів-майбутніх учителів початкових класів. Обґрунтовано модель, розроблено, апробовано й доведено ефективність програми розвивальної роботи з активізації психологічних механізмів та розвитку структурних складових професійної самосвідомості майбутніх учителів 1 – 4-х класів. Сформульовано науково-практичні рекомендації викладачам і студентам щодо розвитку професійного “Я” майбутніх педагогів у процесі їх професійної підготовки у ВНЗ.
Thesis for а Candidate degree of Psychological Sciences in specialty 19.00.07 – Pedagogical and Age Psychology. – National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov. – Kyiv, 2016. The thesis focuses on the psychological mechanisms of the professional self-identity development of future primary school teachers.
In the research the notion of “professional self-identity” is specified, theoretical approaches to the study of professional self-substructure of future primary school teachers
are defined and also the theoretical model of psychological mechanisms of its development of future primary school teachers is worked out.
The manuscript empirically defines components (cognitive, affective, behavioral), criteria (understanding of the teaching profession, the professional community, personal professional potential and its degree of conformity with the requirements of the definite work, the general attitude of the teacher to himself in general or to the individual aspects of the professional “I” in particular, the ability to regulate personal behavior in specific situations of pedagogical interaction), indexes, the peculiarities of display, levels (high, medium, low), dynamics and also psychological mechanisms – personal (reflexion, identification, goal-setting, personal maturity) and professional (value orientations and motives of the professional choice as the basis of professional orientation of the subject of educational activities, its empathic and communication skills) of the professional self-identity development of future primary school teachers. The model was worked out; the effectiveness of the program of developing work in enhancing psychological mechanisms and the development of structural components of the professional self-identity development of future primary school teachers were tested and scientifically proved.
Scientific and practical recommendations are suggested to teachers and students concerning the professional self-identity development of future teachers during their training at the higher educational establishments.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2016. Диссертация посвящена проблеме психологических механизмов развития профессионального самосознания будущего учителя начальных классов.
В работе представлен анализ теоретических подходов к изучению проблемы самосознания и профессионально-педагогической Я-подструктуры личности, раскрыты психолого-педагогические особенности профессиональной деятельности учителя 1 – 4-х классов.
В ходе эмпирического исследования выявлены структурные компоненты (когнитивный, аффективный, поведенческий), критерии (представления о педагогической профессии, профессиональном сообществе, своём профессиональном потенциале и степени его соответствия требованиям данной трудовой деятельности, общее отношение педагога к себе в целом или к отдельным сторонам своего профессионального “Я” в частности, способность к саморегуляции поведения в конкретных ситуациях педагогического взаимодействия), показатели, раскрыты особенности проявления, уровни (высокий, средний, низкий), динамика профессионального самосознания студентов-будущих педагогов начального звена школьного обучения, а также две группы психологических механизмов его развития – личностные (рефлексия, идентификация, целеполагание, личностная зрелость) и профессиональные (ценностные ориентации и мотивы выбора профессии как основа профессиональной направленности субъекта педагогической деятельности, его способности, прежде всего эмпатийные и коммуникативные), первые из которых определяют общее развитие самосознания представителей юношеского возраста, а вторые – обусловлены особенностями педагогической деятельности в целом и спецификой профессиональной деятельности учителя начальных классов в частности. Разработана психологическая модель развития профессионально-педагогического самосознания личности.
Обоснована, разработана, апробирована и доказана эффективность программы, направленной на обеспечение перехода профессионального самосознания будущих учителей 1 – 4-х классов с более низкого уровня на более высокий путем активизации психологических механизмов его развития, а также повышения количественных и качественных показателей структурных составляющих исследуемого феномена.
Предложены научно-практические рекомендации для преподавателей и студентов вузов, направленные на оптимизацию работы по повышению уровня профессиональной Я-подструктуры студенческой молодежи и обеспечение личностно-профессионального роста будущих педагогов.
