Рассматривается проблема статуса суждений вкуса, выражающих
оценку в таких понятиях и представлениях как “прекрасное/безобразное”,
“привлекательное/отталкивающее”, “шедевр/неудача” и т.п. Могут ли такие
высказывания претендовать на объективный, общеобязательный статус, или
же они только конвенциональны, релятивны, условны? И, более широко,
существуют ли ценности, на которые могут опираться оценочные суждения?
В данной работе критикуются позиции сторонников релятивной концепции.
Цель статьи – усиление аргументации в пользу существования прочной основы
для объективных оценок. Она коренится в психофизиологии человека и может
быть найдена эмпирически. Один из таких критериев – это воздействие
произведения искусства на человека. Влияние может быть позитивным и
негативным. Это ощущается и на индивидуальном уровне как последствия для
психики отдельного человека, и на социальном уровне как последствия для
общества в целом.
The article is devoted to the status of judgments of taste. Are such statements can
be qualify as objective and obligatory? Or they are just conventional and relative?
And whether there are values that can ground the value judgments? In this paper the
relative position is criticized. The purpose of the article is the strengthening the
argument for the existence of a solid foundation for objective evaluations. It is rooted
in human psychophysiology and can be found empirically. One of these criteria is the
impact of art on the person. Influence can be positive or negative. It is noticeable at
the individual level as the impact on the psyche of the individual and on a social level
as the consequences for society as a whole.
Розглядається проблема статусу суджень смаку, які виражають оцінку у
таких поняттях та уявленнях як “прекрасне”, “потворне”, “шедевр”,
“невдача” тощо. Чи можуть подібні висловлювання претендувати на
об’єктивний, загальнообов’язковий статус, або ж вони є тільки конвенційними,
релятивними, умовними? І, більш широко, чи існують цінності, на котрі
можуть спиратися оцінні судження? У даній роботі критикуються позиції
прихильників релятивної концепції. Мета статті – посилення аргументації на
користь існування твердої основи для об’єктивних оцінок. Вона вкорінена у
людський психофізіології та може бути знайденою емпірично. Одним з таких
критеріїв є вплив витвору мистецтва на людину. Він може бути позитивним і
негативним. Це відчувається й на індивідуальному рівні як наслідки для психіки
окремої людини, і на соціальному рівні як наслідки для суспільства у цілому.
