Психологічні особливості матерів дітей з психосоматичними розладами

Abstract

У статті розглядається проблема поширеності психосоматичних розладів серед дитячо-підліткової популяції в Україні. Здійснено теоретичний аналіз етіопатогенетичних чинників психосоматичних розладів в історичному аспекті, особливу увагу звернено на порушення міжособистісної взаємодії у родині. Зазначено, що від психологічних особливостей матері залежить побудова взаємин у діаді «матір – дитина» – у разі наявності неусвідомлених особистісних конфліктів у жінки ці взаємини негативно впливатимуть на ранній розвиток соматичного «Я» дитини, підвищуючи ризик розвитку психосоматичної патології. На основі аналізу наукової літератури та наявних досліджень з окресленої теми були визначені особистісні характеристики матерів, які відіграють значущу роль у формуванні психосоматичних порушень у дитини (високий рівень тривожності, тенденція до домінування; алекситимія; надемоційне реагування у проблемних ситуаціях, прояви вербальної агресії, низький рівень стресостійкості тощо). Експериментально досліджено психологічні особливості матерів дітей з психосоматичними порушеннями, в результаті чого встановлено емпіричний взаємозв’язок між проявами у них тривожності та алекситимії. Визначено доцільність подальшого вивчення зазначеної проблеми для збагачення знань про механізми впливу у діаді «матір – дитина» з метою збереження здоров`я підростаючого покоління.

В статье рассматривается проблема распространенности психосоматических расстройств среди детско-подростковой популяции в Украине. Осуществлен теоретический анализ этиопатогенетических факторов психосоматических расстройств в историческом аспекте, особое внимание обращено на нарушение межличностного взаимодействия в семье. Отмечено, что от психологических особенностей матери зависит построение отношений в диаде «мать – ребенок» – в случае наявности неосознанных личностных конфликтов у женщины эти отношения будут негативно влиять на раннее развитие соматического «Я» ребенка, увеличивая риск развития психосоматической патологии. На основе анализа научной литературы и существующих исследований по данной теме были определены личностные характеристики матерей, которые играют значимую роль в формировании психосоматиченских нарушений у ребенка (высокий уровень тревожности, тенденция к доминированию, алекситимия, сверхэмоциональное реагирование в проблемных ситуациях, проявления вербальной агрессии, низкий уровень стрессоустойчивости и т.д.). Экспериментально исследованы психологические особенности матерей детей с психосоматическими нарушениями, в результате чего выявлена эмпирическая взаимосвязь между проявлениями у них тревожности и алекситимии. Определена целесообразность дальнейшего изучения выбранной проблемы для обогащения знаний о механизмах влияния в диаде «мать – ребенок» с целью сохранения здоровья подрастающего поколения.

The article addresses the problem of prevalence of psychosomatic disorders among children and adolescent population in Ukraine. It represents the theoretical analysis of etiopathogenetical factors of psychosomatic disorders in historical perspective, with particular attention paid to violations of interpersonal interaction in the family. We indicated that the psychological characteristics of mothers depends on building relationships dyad "mother - child" in the case of unconscious personal conflicts in women these relationships negatively affect the early development of somatic "I" of baby, increasing the risk of psychosomatic disorders. Based on the analysis of scientific literature and existing research we determined the personal characteristics of mothers, who play an important role in the formation of psychosomatic disorders in children (they are: a high level of anxiety, the tendency to dominate, alexithymia; over-emotional responses to problematic situations, manifestations of verbal aggression, low stress, etc.). Experimentally investigated the psychological characteristics of mothers of children with psychosomatic disorders resulting set of empirical relationship between symptoms of anxiety and alexithymia. Also it was determined the expediency of further study of this problem for the enrichment of knowledge about the mechanisms of actions in the dyad "mother-child" to preserve the health of the younger generation.