В статье рассматриваются вопросы дирижерско-исполнительского процесса, в котором приоритетное значение дается формированию интеллектуально-слухового самоконтроля дирижера с опорой на музыкально-слуховое воображение. Благодаря этому обеспечиваается [обеспечивается] должное формирование мануальной техники будущих учителей музыки и открывается путь к их исполнительско-творческой самореализации.
У статті розглядаються питання диригентсько-виконавського процесу, в якому пріоритетне значення дається формуванню інтелектуально-слухового самоконтролю диригента з опорою на музично-слухове уяву. Завдяки цьому забезпечується належне формування мануальної техніки майбутніх учителів музики і відкривається шлях до їх виконавчо-творчої самореалізації.
The article deals with the conducting and performing a process in which priority is given by the formation of intellectual and auditory self-conductor, building on musical aural imagination. This ensures proper formation of the manual technique of future music teachers, and opens the way to their performing and creative self-realization.
