Стаття присвячена аналізу мобілізаційного законодавства України та країн Європейськгоого Союзу (далі ЄС). Метою статті є порівняльний аналіз мобілізаційних законів України та країн ЄС, а саме: Польщі, Угорщини, Німеччини, Франції. Порівняльний аналіз мобілізаційних законів проводився на основі законодавчої бази цих країн. Мобілізаційні закони регулюють порядок призову до Збройних Сил, розподіл ресурсів і обов'язки громадян під час мобілізації. Такі закони мають стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Визначено, що основні принципи мобілізації в Україні та країнах ЄС схожі, однак кожна країна має свої особливості та деталізацію процедур. Процедури мобілізації в Україні та країнах ЄС мають спільні елементи (оцінка загроз, рішення уряду та президента, організація призову), але різняться за структурою та повноваженнями органів. Права та обов’язки мобілізованих осіб у різних країнах мають багато спільного, зокрема право на компенсацію, соціальні гарантії та обов'язок виконання військових обов'язків. Оборонна політика мобілізаційних законів України та країн ЄС визначається національним законодавством кожної країни. Україна має відповідні закони та положення для проведення мобілізації у разі загрози безпеці держави, а саме Закон України «Про оборону України», «Про національну безпеку України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ці закони регулюють порядок мобілізації військових, ресурсів та населення у разі військової загрози або воєнного стану. Кожна країна Європейського Союзу має свої власні закони щодо оборони та мобілізації, які узгоджені між країнами і дозволяють співпрацювати на рівні ЄС для забезпечення колективної безпеки. У межах ЄС існують домовленності та механізми співпраці, які можуть бути активовані у разі потреби для координації заходів у сфері оборони та мобілізації. Спільна оборонна політика ЄС базується на співпраці та інтеграції. Вона передбачає розвиток оборонних спроможностей, спільні військові та цивільні операції, а також тісну взаємодію з НАТО та іншими міжнародними партнерами. Ці заходи спрямовані на зміцнення безпеки як всередині Союзу, так і на глобальному рівні. Додатковими нормативними актами регулюється виконання держав- ними органами обов'язків із соціального захисту військовослужбовців, зокрема, в умовах воєнного стану. Невід’ємною частиною є створення систем правового та соціального захисту для забезпечення реалізації прав і свобод військовослужбовців з інвалідністю, що включає дотримання рівних прав і можливостей військово-службовців з іншими громадянами.
The article is devoted to the analysis of the mobility legislation of
Ukraine and the European Union (hereinafter referred to as the EU). The article is
based on a regular analysis of the mobilization laws of Ukraine and the EU region,
and itself: Poland, Ugorsk region, Germany, France. A regular analysis of mobility
laws is carried out on the basis of the legislative framework of these countries. Mobilization laws regulate the procedure for recruiting Armed Forces, the
distribution of resources and the obligations of communities during the hour of
mobilization. Such laws may be of strategic importance for ensuring national
security and defense of the country.
It was determined that the basic principles of mobilization in Ukraine and EU
countries are similar, but each country has its own peculiarities and detailed
procedures. Mobilization procedures in Ukraine and EU countries have common
elements (threat assessment, decisions of the government and the president,
organization of conscription), but differ in the structure and powers of the bodies.
The rights and obligations of mobilized persons in different countries have much in
common, including the right to compensation, social guarantees and the obligation
to perform military duties. The defense policy of the mobilization laws of Ukraine
and EU countries is determined by the national legislation of each country. Ukraine
has relevant laws and regulations for mobilization in the event of a threat to the
security of the state, namely the Law of Ukraine "On Defense of Ukraine", "On
National Security of Ukraine", Law of Ukraine "On Mobilization Preparation and
Mobilization". These laws regulate the procedure for the mobilization of the
military, resources and the population in the event of a military threat or martial law. Each country of the European Union has its own defense and mobilization
laws, which are agreed between countries and allow cooperation at the EU level to
ensure collective security. Within the framework of the EU, there are agreements
and cooperation mechanisms that can be activated if necessary to coordinate
measures in the field of defense and mobilization. The common defense policy of
the EU is based on cooperation and integration. It provides for the development of
defense capabilities, joint military and civilian operations, as well as close
cooperation with NATO and other international partners. These measures are aimed
at strengthening security both within the Union and at the global level.
Additional normative acts regulate the performance by state bodies of duties
for the social protection of military personnel, in particular, in the conditions of
martial law. An integral part is the creation of legal and social protection systems to
ensure the realization of the rights and freedoms of servicemen with disabilities,
which includes the observance of equal rights and opportunities of servicemen with
other citizens.
