Стаття присвячена ролі мовної норми у формуванні мовнокомунікативної компетентності мовців. Мова – важливий компонент національно-культурної самоідентифікації особистості, тому на сьогодні актуальною дидактичною проблемою є розширення сфери її функціювання й удосконалення мовнокомунікативної компетентності громадян.
Мета пропонованого дослідження – проаналізувати роль мовної норми у формуванні мовнокомунікативної компетентності мовців в умовах повномасштабного вторгнення росії та в ситуації вимушеного білінгвізму.
Наведено й узагальнено визначення мовної норми, класифіковано види мовних норм, акцентовано на стилістичній нормі, розмежовано поняття активного і пасивного знання рідної мови та місце мовної норми в цьому когнітивному процесі. Також описано рівні мовнокомунікативної компетентності мовців, значення кодифікації цих рівнів у стандартах державної мови, над якими працює Національна комісія зі стандартів державної мови. Проаналізовано шляхи, методи й прийоми формування українськомовної комунікативної компетентності зросійщених українців у ситуації війни росії проти України, виділено роль мотиваційного фактора й вплив українськомовного середовища на підвищення рівня мовнокомунікативної компетентності мовців. Описано умови переходу від пасивного знання мови та мовних норм до активного їх уживання.
Доведено, що знання мовної норми є важливим, але не єдиним фактором набуття мовцем мовнокомунікативної компетентності. В умовах актуальної мовної ситуації в Україні (вимушеного білінгвізму, російської збройної агресії) не менш вагомим є мотиваційний фактор, зокрема усвідомлений вибір мови спілкування. Важливим чинником для формування мовнокомунікативної компетентності є також забезпечення функціювання української мови як державної та кодифікування рівнів знання мови у Стандарті, що відповідає мовній політиці європейських держав та сприяє подальшій інтеграції України у світову спільноту.
The article is devoted to the role of the language norm in the formation of the language-communicative competence of speakers. Language is an important component of the national-cultural self-identification of an individual, therefore, today the topical didactic problem is to expand the scope of its functioning and improve the language-communicative competence of citizens.
The purpose of the proposed study is to analyze the role of the language norm in the formation of the language-communicative competence of speakers in the conditions of a full-scale Russian invasion and in a situation of forced bilingualism.
The definition of the language norm is given and generalized, the types of language norms are classified, the emphasis is on the stylistic norm, the concepts of active and passive knowledge of the native language and the place of the language norm in this cognitive process are delimited. The levels of language-communicative competence of speakers are also described, the significance of codifying these levels in the standards of the state language, which the National Commission on State Language Standards is working on. The ways, methods and techniques of forming the Ukrainian-language communicative competence of Russified Ukrainians in the situation of the Russian war against Ukraine are analyzed, the role of the motivational factor and the influence of the Ukrainian-language environment on increasing the level of linguistic and communicative competence of speakers are highlighted. The conditions of the transition from passive knowledge of the language and linguistic norms to their active use are described.
It is proved that knowledge of the linguistic norm is an important, but not the only factor in the acquisition of linguistic and communicative competence by a speaker. In the conditions of the current linguistic situation in Ukraine (forced bilingualism, Russian armed aggression), the motivational factor is no less important, in particular, the conscious choice of the language of communication. An important factor for the formation of linguistic and communicative competence is also ensuring the functioning of the Ukrainian language as a state language and codifying the levels of language knowledge in the Standard, which corresponds to the language policy of European states and contributes to the further integration of Ukraine into the world community.
