В статті розглянуто поняття соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку з позиції необхідного для сучасного українського суспільства елементу міжособистісної взаємодії. Автором здійснено термінологічний розбір поняття «соціокультурна компетентність» як вміння послуговуватися надбаннями людської культури в широкому сенсі під час соціальної взаємодії з іншими людьми, що має стати запорукою успіху такої взаємодії; про- аналізовано психолого-педагогічні дослідження, що засвідчило появу інтересу дослідників до вивчення саме україномовної соціокультурної компетентності, в той час як раніше вона була переважно елементом іншомовної підготовки, та нормативно-правові документи (зокрема Закон України «Про освіту» та Базовий компонент дошкільної освіти) щодо означеного питання. Аналіз нормативно-правових документів дозволив сформулювати структуру соціокультурної компетентності дитини старшого дошкільного віку, яка включає в себе когнітивний, мотиваційний та практико-дієвий компоненти, які в свою чергу відображають знання та емоційно-ціннісне ставлення до власної та загальнолюдської культури, інтерес та прагнення до взаємодії, навички взаємодії на культурних засадах. Подано дефініцію україномовної соціокультурної компетентності дітей старшого дошкільного віку як «вміння послуговуватися доступними віку знаннями культури українського народу та світової культури в соціальній взаємодії та міжособистісній комунікації з представниками української та інших національностей засобом української мови». Акцентовано на тому, що соціокультурна компетентність є інтегративним явищем і спирається на новоутворення особистісної, ігрової, соціально-громадянської, мовленнєвої й комунікативної компетентності. Полікультурне виховання в системі формування соціокультурної компетентності є складовим елементом, логічним продовженням громадянського та національно-патріотичного виховання, спирається на українське народознавство, фамілістику, етнопедагогіку.
The article examines the concept of sociocultural competence in older preschool children as an essential element of inter-personal interaction in the context of modern Ukrainian society. The author conducts a terminological analysis of the term "sociocultural competence," defining it as the ability to utilize the achievements of human culture in a broad sense during social interactions, which ensures the success of such interactions. The paper reviews psychological and pedagogical studies, revealing an emerging interest in exploring Ukrainian-language sociocultural competence, which had previously been prima- rily associated with foreign language education. Additionally, normative and legal documents, such as the Law of Ukraine "On Education" and the Basic Component of Preschool Education, are analyzed in relation to this issue.
The analysis of these documents allows the author to propose a structure for the sociocultural competence of older preschool children, encompassing cognitive, motivational, and practical components. These components reflect knowledge and an emo-tionally valuable attitude towards both national and universal cultures, an interest in and aspiration for interaction, and skills for culturally-based interaction.
The article defines Ukrainian-language sociocultural competence in older preschool children as «the ability to apply age- appropriate knowledge of Ukrainian national culture and global culture in social interaction and interpersonal communication with representatives of both Ukrainian and other nationalities, using the Ukrainian language as a medium».
It is emphasized that sociocultural competence is an integrative phenomenon, relying on the newly formed personal, play-based, social-civic, linguistic, and communicative competences. Multicultural education, as part of forming sociocultural com-petence, is an integral element and a logical extension of civic and national-patriotic education. This approach is based on Ukrainian ethnology, family studies, and ethnopedagogy.
