Стаття присвячена аналізу процесу становлення та реалізації концепту неформальної освіти дорослих в Україні, а також дослідженню місця даного концепту в освітньому просторі України. Поняття «неформальна освіта», «неформальна освіта дорослих», «навчання упродовж життя» поширилися в освітньому просторі України недавно, на межі ХХ – ХХІ ст. Але педагогічні явища і процеси, які вони позначають, існували в українській освіті упродовж багатьох століть.
Методологічну основу дослідження становлять теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури, критичний аналіз теоретичного доробку українських та світових науковців з питання розвитку неформальної освіти дорослих в Україні.
Наукова новизна статті полягає у проведенні дослідження особливостей організації неформальної освіти дорослих в Україні, аналізі основних форм, методів та шляхів її становлення і розвитку.
Неформальна освіта дорослих набула важливого значення у контексті забезпечення сталого розвитку суспільства як складова процесу навчання впродовж життя. Даний процес є визначальною метою політики у сфері освіти багатьох розвинених країн, зокрема й України.
Загалом, аналіз вітчизняного досвіду неформальної освіти дорослих свідчить про наявність різноманітних напрямів та видів освітніх послуг для дорослих в системі освіти України. Наразі послуги підвищення кваліфікації та отримання нових знань пропонують як державні, так і комерційні освітні установи. В той самий час, існує широкий простір для примноження потенціалу деяких установ додаткової освіти. Для подальшого успішного розвитку даного напряму освіти та покращення його ефективності необхідним є створення відповідних умов для поширення напрямів неформальної освіти дорослих як джерела отримання нових професій із залученням до співпраці місцевих органів самоврядування та інших державних інституцій.
The article is devoted to the analysis of the process of formation and implementation of the concept of non-formal adult education in Ukraine, as well as to the study of the place of this concept in the educational space of Ukraine. The concepts of “non-formal education,” “non-formal adult education,” and “lifelong learning” have recently spread in the educational space of Ukraine, at the turn of the twentieth and twenty-first centuries. But pedagogical phenomena and the processes they denote have existed in Ukrainian education for many centuries.
The methodological basis of the study is theoretical analysis and synthesis of scientific literature, critical analysis of the the-oretical work of Ukrainian and world scholars on the development of non-formal adult education in Ukraine.
The scientific novelty of the article lies in the study of the peculiarities of organising non-formal adult education in Ukraine, analysis of the main forms, methods and ways of its formation and development.
Non-formal adult education has gained importance in the context of ensuring sustainable development of society as a com-ponent of the lifelong learning process. This process is the defining goal of the education policy of many developed countries, including Ukraine.
In general, the analysis of the national experience of non-formal adult education shows that there are various areas and types of adult education services in the Ukrainian education system. Currently, both public and commercial educational institutions offer professional development and knowledge acquisition services. At the same time, there is a wide scope for increasing the potential of some further education institutions. For the further successful development of this area of education and improvement of its efficiency, it is necessary to create appropriate conditions for the spread of non-formal adult education as a source of new professions with the involvement of local governments and other state institutions.
