Стаття присвячена проблемі формування готовності майбутніх фахівців аграрного профілю до професійно орієнтованої іншомовної комунікації в умовах глобалізації аграрного сектору та зростаючої потреби у міжнародній співпраці. Теоретичне дослідження спрямоване на уточнення поняття та структурних компонентів готовності майбутніх фахівців аграрного профілю до професійно орієнтованої іншомовної комунікації. Дослідження проводилось на базі Уманського національного університету садівництва та спрямоване на визначення рівнів готовності студентів до іншомовної комунікації за мотиваційним, когнітивно-змістовним і рефлексивним компонентами. Дослідження проводилося в руслі комунікативного та компетентнісного підходів до навчання іноземної мови як засобу професійного спілкування. Результати емпіричного дослідження продемонстрували недостатній рівень сформованості цієї готовності: 18,9 % студентів перебувають на низькому рівні, 36,8 % – на середньому, 34,1 % – на достатньому, і лише 10,2 % – на високому. На основі інтерв’ювання викладачів та анкетування студентів виявлено основні причини, що перешкоджають ефективній іншомовній підготовці. До об’єктивних причин належать недостатня кількість аудиторних годин (82 % респондентів), відсутність диференційованого підходу при комплектуванні груп (57,7 %), обмеженість спілкування з носіями мови (44 %). Серед суб’єктивних чинників виокремлено нерозуміння студентами необхідності систематичної роботи з мовою (31,3 %) та невдалий вибір навчальних матеріалів і методів навчання (20,6 %). Встановлено, що ключовою проблемою є неефективний підхід до викладання, зосереджений на теоретичному вивченні мовної системи замість її практичного використання. Запропоновано інтенсивний підхід до усунення виявлених проблем через формування мотивації, розвиток суб’єктної позиції студентів у навчанні та трансформацію методик викладання.
This article addresses the problem of developing readiness of future agricultural specialists for professionally oriented foreign language communication in the context of globalization of the agricultural sector and growing need for international cooperation. The theoretical research aims to clarify the concept and structural components of readiness of future agricultural specialists for professionally oriented foreign language communication. The study was conducted at Uman National University of Horticulture and focused on determining students’ levels of readiness for foreign language communication according to motivational, cognitive-content, and reflective components. The research was carried out within the framework of communicative and competence-based approaches to teaching a foreign language as a means of professional communication. The results of the empirical study demonstrated an insufficient level of this readiness: 18.9% of students are at a low level, 36.8% at an average level, 34.1% at a sufficient level, and only 10.2% at a high level. Based on teacher interviews and student questionnaires, the main obstacles to effective foreign language training were identified. The objective reasons include insufficient classroom hours (82% of respondents), lack of differentiated approach in group formation (57.7%), and limited communication with native speakers (44%). Among the subjective factors, students’ lack of understanding of the need for systematic language work (31.3%) and inappropriate selection of learning materials and teaching methods (20.6%) were highlighted. It was established that the key problem is an ineffective teaching approach focused on theoretical study of the language system instead of its practical use. An intensive approach to addressing the identified problems through motivation development, enhancing students’ subjective position in learning, and transformation of teaching methods has been proposed.
