У статті вперше досліджено проблему використання масажу та сучасних технік відновлення після навантажень спортсменів-дефлімпійців у спортивному орієнтуванні. Систематизовано дані щодо застосування засобів відновлення в навчально-тренувальному процесі провідних українських спортсменів-орієнтувальників з порушеннями слуху. Отримані результати подано у графіках, що демонструють особливості і вподобання спортсменів-орієнтувальників високої кваліфікації при виборі засобів відновлення. Автори зазначають, що дефлімпійці-орієнтувальники серед відновлювальних заходів надають перевагу масажу та сауні: ручний масаж (84.2%), сауна, лазня, хамам (78.9%), душ (68.4%), стретчінг (57.9%), фармакологічні засоби (52.6%), апаратний масаж (31.6%).
Не зважаючи на доволі широкий спектр засобів відновлення, значна частина спортсменів (42.1%) не впевнені в тому, що використовують достатню кількість відновлювальних процедур, 15.9% респондентів вважають, що приділяють недостатню увагу відновленню після навантажень.
Виявлено, що 47.4% спортсменів бажали б більш активно застосовувати різні види апаратного масажу (пресотерапія, перкусійні масажери тощо). Фізіотерапевтичним процедурам (електрофорез, магнітотерапія, ультразвук, лазер) бажають приділити більше уваги 42.1% спортсменів. Окрім того, 36.8% опитаних вважають за необхідне додати до програми відновлювальних заходів електронні пристрої та технології VR та AR для релаксації та медитації.
Запропоноване дослідження є основою для розробки комплексних програм відновлення після навантажень у навчально-тренувальному процесі дефлімпіців-орієнтувальників високого класу.
For the first time, the problem of using massage and modern recovery techniques after exercise by Deaflympian athletes in orienteering has been investigated in this article. Data on the use of recovery tools in the training and training process of leading Ukrainian orienteers with hearing impairments has been systematized. The results obtained are presented in graphs that demonstrate the features and preferences of highly qualified orienteers when choosing recovery tools. The authors note that Deaflympian orienteers prefer massage and sauna among rehabilitation measures: manual massage (84.2%), sauna, bath, hammam (78.9%), shower (68.4%), stretching (57.9%), pharmacological agents (52.6%) and apparatus massage (31.6%). Despite a fairly wide range of rehabilitation measures, a significant part of athletes (42.1%) is not sure that they use a sufficient number of rehabilitation procedures, 15.9% of respondents believe that they pay insufficient attention to recovery after exertion.
It was found that 47.4% of athletes would like to use various types of apparatus massage more actively (pressotherapy, percussion massagers, etc.). 42.1% of athletes would like to pay more attention to physiotherapeutic procedures (electrophoresis, magneto therapy, ultrasound and laser). In addition, 36.8% of respondents consider it necessary to add electronic devices and VR and AR technologies for relaxation and meditation to the program of rehabilitation activities.
This research serves as a foundation for the development of comprehensive recovery programs after exertion in the training process of high-class orienteers with hearing impairments.
