The concept of state sovereignty is emerging as one of the key concepts in the modern world order. Most discussions in recent decades in this area are related to the classical understanding of the concept of “state sovereignty” and the actual process of realizing this sovereignty in the twenty-first century. The process of globalization provokes the world to fundamental changes, and these changes concern not only people, science and technology, but also the powers of states and their influence on external and internal processes taking place in the world. This article analyzes theoretical philosophical works by such authors as N. Machiavelli, J. Baudin, G. Grotius, T. Hobbes,
J.-J. Rousseau, M. Weber, M. Foucault, and others and the possibility of using their ideas as a practical basis for the modern realization of the sovereignty of states and their protection. The author analyzes the Westphalian system of world order, the main principle of which was non-interference of any country in the internal affairs of independent states, clear recognition of borders and the system of relations at the interstate level. Since the signing of this agreement, the sovereignty of the state, as the supremacy of power within the state and the principle of equality regardless of any specific features of states, such as the form of government, territory, cultural and national characteristics, have been legally recognized. However, the system of such relations is now undergoing deformation, and Ukraine as an independent state is facing such challenges.
That is why special attention is paid to the construction and formation of Ukraine's sovereignty, considering it through the prism of the experience of other countries. The author examines the importance of international relations for the formation of state sovereignty and the impact of various alliances on the realization of the state's own subjectivity, and studies the process of formation of state sovereignty, both in terms of legal expression and economic and international aspects. By its very existence, the subjectivity of the state means its independent existence in matters of foreign policy and the ability to be guided by its own national interests, to conclude agreements with other countries, and to have the right to choose or form alliances with other countries or international organizations.
Поняття державного суверенітету, постає як одне з ключових в сучасний системі світопорядку. Більшість дискусій останніх десятиліть у цій сфері пов’язані з класичним розумінням поняття «суверенітет держави» та реальним процесом реалізації цього суверенітету в ХХІ столітті. Процес глобалізації провокує світ до кардинальних змін і ці зміни стосуються не тільки людини, науки та технологій, але і повноважень держав та їх впливу на зовнішні та внутрішні процеси, які відбуваються в світі. В даній статті проводиться аналіз теоретичних філософських робіт, таких авторів, як Н. Макіавелі, Ж. Бодена, Г. Гроция, Т. Гоббса,
Ж.-Ж. Руссо, М. Вебера, М.Фуко, інших та можливості використання їх ідей, як практичного підґрунтя для сучасної реалізації суверенітету держав та їх захисту. Розглядається Вестфальська система світопорядку основним принципом якої було невтручання будь-яких країн у внутрішні справи незалежних держав, чітке визнання кордонів та системи взаємовідносин на міждержавному рівні. Саме з часу підписання цієї угоди суверенітет держави, як верховенство влади всередині держави та принцип рівності незалежно від будь-яких особливостей держав, таких як форма правління, територія, культурні та національні особливості були визнані юридично. Проте система таких відносин зараз зазнає деформацій, і Україна як незалежна держава постала перед такими викликами. Саме тому, особлива увага приділяється конструюванню та становленню суверенітету України, розглядаючи його крізь призму досвіду інших країн. Досліджується значення міжнародних відносин на формування державного суверенітету та вплив різних союзів на реалізацію власної суб’єктивності держави, досліджується процес формування державного суверенітету, як з точки зору правового вираження, так із боку економічного та міжнародного. За своїм принципом існування суб’єктність держави означає її незалежне існування в питаннях зовнішньої політики та можливості керуватися власними національними інтересами, заключати договори з іншими країнами, а також володіти правом обирати або створювати союзи з іншими країнами або міжнародними організаціями.
