У статті проаналізовано теоретичні підходи до вивчення складних і багатогранних явищ – агресії та фрустрації. Узагальнено основні теоретичні підходи до вивчення психологічного змісту цих понять. Висвітлено особливості формування і вияву цих явищ. Проведено порівняльний аналіз структурних компонентів агресії та фрустрації. Особлива увага приділяється дослідженню механізмів виникнення та взаємозв'язку цих явищ в контексті різних психологічних шкіл, зокрема, таких як психоаналіз (З. Фройд), біхевіоризм
(Л. Берковіц) та когнітивна психологія (А. Бандура, А. Басс). Розглянуто ключові теорії агресії та фрустрації, що існують у сучасній психологічній науці. Досліджуються окремо виділені різноманітні підходи до інтерпретації феномену фрустрації. Аналізуються основні положення теорії інстинкту агресії, фрустрації-агресії, соціального научіння, когнітивної теорії агресії та ін. Особливу увагу приділено вивченню феномену фрустрації в контексті теорії блокування цілі Дж. Долларда, теорії очікувань Джона Б. Роттера та теорії неврівноваженості Е. Еріксона. Актуалізовано увагу на нейробіологічному підході, що полягає у виділенні мозкових структур, відповідальних за виникнення реактивної та проактивної агресії. Підкреслюється важливість інтерпретації подій та індивідуальних відмінностей, а також необхідність врахування соціокультурного контексту при аналізі агресії. Висновки статті доводять складність і багатогранність феноменів агресії та фрустрації, а також важливість подальших досліджень для розробки ефективних стратегій профілактики та корекції деструктивної поведінки. Наголошується на необхідності методологічного плюралізму та інтеграції знань з різних галузей, таких як психологія, соціологія та нейробіологія, для глибшого розуміння причин та механізмів агресії, а також методів її подолання, що сприятиме створенню безпечнішого та гармонійнішого суспільства.
This article explores theoretical approaches to the study of the complex and multifaceted phenomena of aggression and frustration. It highlights theoretical frameworks for examining the psychological content of these concepts, the formation and essence of these phenomena, and the identification of similarities and differences between aggression and frustration. Particular attention is paid to the investigation of the mechanisms of occurrence and the interrelationship of these phenomena within the context of various psychological schools, including psychoanalysis (S. Freud), behaviorism (L. Berkowitz), and cognitive psychology (A. Bandura, A. Buss). The article reviews the key theories of aggression and frustration that exist in contemporary psychological science, and separately examines diverse approaches to the interpretation of the frustration phenomenon. Core tenets of the theory of aggression instinct, frustration-aggression, social learning, cognitive theory of aggression, and others are analyzed. Particular attention is paid to the study of the phenomenon of frustration in the context of J. Dollard's goal-blocking theory, John B. Rotter's expectancy theory, and E. Erikson's imbalance theory. The contemporary, actualized neurobiological approach, which involves identifying brain structures responsible for reactive and proactive aggression, is considered. The importance of event interpretation, individual differences, and the necessity of accounting for the sociocultural context in the analysis of aggression are underscored. The conclusions of the article prove the complexity and multifaceted nature of aggression and frustration phenomena, as well as the importance of further research to develop effective strategies to prevent and correct destructive behavior. The necessity for methodological pluralism and integration of knowledge from various fields, such as psychology, sociology, and neurobiology, is stressed to achieve a deeper understanding of the causes and mechanisms of aggression, as well as methods for its mitigation, thereby contributing to the creation of a safer and more harmonious society.
