В статті розглядаються міжособистісні взаємини як важлива складова у забезпеченні повноцінної життєдіяльності осіб з порушеннями слуху. Залежно від індивідуальних психофізіологічних особливостей розвитку та соціокультурного оточення школяр з порушеннями слуху активно проявляє себе в спільноті громади, закладу освіти, отримує задоволення від процесу спілкування та взаємодії з однолітками. Тому формуються адекватні комунікативні потреби в усному мовленні, що виступають провідним фактором розвитку дитини зазначеної категорії.
Визнаються міжособистісні стосунки як взаємини людей, що зазнають формування під час взаємодії та комунікації в соціальних групах, містять емоційне забарвлення та взаємну оцінку партнерів по спілкуванню. Доведено, що гармонійний розвиток особистості та успішний процес соціалізації дитини з порушеннями слуху у значній мірі залежить від рівня сформованості соціальних навичок, серед яких важливу роль займає вміння встановлювати та розвивати міжособистісні стосунки з оточуючими людьми.
Звертається увага, що безпосередньо процес соціалізації у осіб з порушеннями слуху відбувається зазвичай у деприваційних умовах. Неможливість встановлювати контакти за допомогою словесного мовлення призводить до формування своєрідної комунікативної компетентності з альтернативним засобом спілкування, що впливає на подальшу інтеграцію в суспільстві.
Експериментально доведено, що розвиток особистості дітей з порушеннями слуху надзвичайно чутливий до характеру взаємин та стосунків з іншими людьми. Тому, так важливо створити необхідні умови для формування адекватних позитивних міжособистісних стосунків учнів, навчитися їх діагностувати та розвивати позитивними психолого-реабілітаційними заходами.
Обґрунтовано, що одним з важливих завдань розвитку і навчання учнів з порушеннями слуху – є організація цілеспрямованого процесу розвитку міжособистісних стосунків. Розвиток міжособистісної взаємодії в учнів з порушеннями слуху передбачає професійну діяльність всього педагогічного колективу закладів освіти.
The article discusses interpersonal relationships as an important component in ensuring the full life of people with hearing impairments. Depending on the individual psychophysiological characteristics of development and the socio-cultural environment, a student with hearing impairment actively manifests himself or herself in the community, educational institution, and enjoys the process of communication and interaction with peers. Therefore, adequate communicative needs in oral speech are formed, which are a leading factor in the development of a child in this category.
Interpersonal relationships are recognized as relationships of people that are formed during interaction and communication in social groups, contain emotional coloring and mutual assessment of communication partners. It is proved that the harmonious development of personality and successful socialisation of a child with hearing impairment largely depends on the level of social skills, among which the ability to establish and develop interpersonal relationships with others plays an important role.
It is noted that the process of socialisation of persons with hearing impairments usually takes place in deprived conditions. The inability to establish contacts through verbal speech leads to the formation of a kind of communicative competence with an alternative means of communication, which affects further integration into society. It has been experimentally proven that the personality development of children with hearing impairments is extremely sensitive to the nature of relationships and relations with other people. Therefore, it is so important to create the necessary conditions for the formation of adequate positive interpersonal relationships of students, to learn how to diagnose and develop them with positive psychological and rehabilitation measures.
It is substantiated that one of the important tasks of development and education of students with hearing impairments is the organisation of a purposeful process of interpersonal relations development. The development of interpersonal interaction in students with hearing impairments involves the professional activity of the entire teaching staff of educational institutions.
