The article analyzes the competency-based approach to the organization of the educational process in extracurricular education, which is based on the development of the latest changes and skills, and not on the artificial accumulation of theoretical knowledge. This approach to the progress of the formation of a personality who can quickly make decisions, take responsibility, solve problem situations, and also adapt to changed living conditions. One of the vectors of the competency-based approach is lifelong learning and progression to self-development.
The scientific views of domestic scientists on the theory of the competency-based approach are considered, and the interpretation of the term "competence" is also provided, which is assumed as an individual property of a person who fully realizes himself in life, possessing the appropriate knowledge, skills, abilities, experience and culture. The concept of competence occupies a central place in world educational practice.
It is shown that the quality and speed of the formation of competencies depends on self-activity, a conscious attitude of the individual to various types of activity. The concept of competence is greater than knowledge, skills and abilities, intellectual development and active activity of the individual are ensured at the same time.
The competency-based approach is regular in nature and is based on the generalization of
generally accepted practice. It ensures the strengthening of the practical direction in education, the formation of competencies in students that allow them to fully realize themselves in modern conditions.
It has been established that among the competencies that are the basis for the implementation of the competency-based approach in extracurricular education, cognitive, practical, creative and social competencies are distinguished.
It has been proven that the formation of competencies is a two-way process that depends on both students and the teacher, who must create appropriate conditions for learning and find an individual approach to each student.
У статті проаналізовано компетентнісний підхід до організації освітнього процесу в
позашкільній освіті, який базується на виробленні необхідних вмінь і навичок, а не на штучному накопиченні теоретичних знань. Такий підхід сприяє формуванню особистості, яка може швидко ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність, вирішувати проблемні ситуації, а також адаптуватися до змінних умов життя. Одним із векторів компетентнісного підходу є навчання впродовж усього життя і прагнення до саморозвитку.
Розглянуто наукові погляди вітчизняних учених на теорію компетентнісного підходу, а
також надано тлумачення терміна "компетентність", яке визначають як індивідуальну
властивість людини, яка повною мірою реалізує себе в житті, володіючи відповідними
знаннями, уміннями, навичками, досвідом і культурою. Поняття компетентності посідає центральне місце у світовій освітній практиці.
Вказано, що якість і швидкість формування компетентностей залежить від самодіяльності, свідомого ставлення особистості до різних видів діяльності. Поняття
компетентності є ширшим за знання, навички і здібності, оскільки передбачає
інтелектуальний розвиток і активну діяльність особистості водночас.
Компетентнісний підхід має регулярний характер і базується на узагальненні
загальноприйнятої практики. Він передбачає посилення практичного спрямування в освіті, формування у здобувачів освіти компетентностей, що дають їм можливість повноцінно самореалізуватися в сучасних умовах.
Встановлено, що з-поміж компетентностей, які є основою реалізації компетентнісного
підходу в позашкільній освіті, виділяють пізнавальну, практичну, творчу і соціальну
компетентності.
Доведено, що формування компетентностей – це двобічний процес, що залежить як від здобувачів освіти, так і від викладача, який має створити відповідні умови для навчання і знайти індивідуальний підхід до кожного учня.
