Рухова активність як основа формування стресостійкості школярів

Abstract

В роботі наголошується що в період активного психофізіологічного розвитку рухова активність відіграє важливу роль у підтримці емоційної стабільності, адаптації до стресу та загальному фізичному здоров’ї школярів.. Саме тому необхідно впроваджувати ефективні методики фізичного виховання, спрямовані на зниження рівня стресу, покращення психоемоційного стану та підвищення загальної стійкості організму до негативних факторів середовища. Здійснено аналіз наукової літератури. Підтверджено позитивний вплив фізичної активності на стресостійкість дітей шкільного віку. Серед ефективних методик виділяють аеробні програми, танцювальні заняття, йогу, дихальні практики, а також участь у командних іграх. Виявлено, що регулярні фізичні навантаження сприяють зниженню рівня кортизолу (гормону стресу), покращують серцево-судинну витривалість та розвивають навички саморегуляції. Доведено, що заняття спортом у дитинстві покращують когнітивні здібності, формують здорові поведінкові звички та емоційну регуляцію. Рухова активність позитивно позначається на рівні тривожності, покращує концентрацію уваги та сприяє розвитку навичок подолання стресу. Вказується на те, що 30 хвилин фізичних вправ тричі на тиждень значно знижують рівень стресу та депресії у дітей молодшого шкільного віку. Важливу роль у підвищенні стресостійкості відіграють командні види спорту. Вони розвивають швидкість адаптації до нових умов, покращують навички міжособистісного спілкування та сприяють емоційній стійкості. Висновок. Різноманітні форми рухової активності не лише покращують фізичний розвиток школярів, а й сприяють формуванню емоційної стабільності, здатності до саморегуляції та комунікативних навичок.. Фізичне виховання має стати невід’ємною частиною шкільної програми, спрямованої на формування здоров’язбережувальної компетентності учнів.

The paper emphasizes that during the period of active psychophysiological development, physical activity plays an important role in maintaining emotional stability, adaptation to stress, and overall physical health of schoolchildren. That is why it is necessary to introduce effective methods of physical education aimed at reducing stress, improving the psycho-emotional state and increasing the overall resistance of the body to negative environmental factors. The scientific literature is analyzed. The positive effect of physical activity on the stress resistance of school-age children is confirmed. Among the effective methods are aerobic programs, dance classes, yoga, breathing practices, and participation in team games. Regular physical activity has been shown to reduce cortisol levels (a stress hormone), improve cardiovascular endurance, and develop self-regulation skills. It has been proven that playing sports in childhood improves cognitive abilities, healthy behavioral habits and emotional regulation. It has been proven that playing sports in childhood improves cognitive abilities, healthy behavioral habits and emotional regulation. Physical activity has a positive effect on anxiety levels, improves concentration, and promotes the development of stress coping skills. It has been shown that 30 minutes of exercise three times a week significantly reduces stress and depression in primary school children. Team sports play an important role in increasing stress resistance. They develop the speed of adaptation to new conditions, improve interpersonal skills, and promote emotional stability. Conclusions. Physical activity is a fundamental tool for fostering stress resistance in schoolchildren. Regular exercise improves both physical and emotional well-being, helping children develop effective coping mechanisms.he review of scientific sources suggests that schoolchildren who engage in structured physical activity experience immediate improvements in health and stress resilience, with long-term benefits extending into adulthood.